Історичні та культурні об’єкти

Черкащина є осередком визначних пам’яток, які відображають історію не тільки краю, а й мають надзвичайно важливе значення для вивчення історії Європи та світу.

На державному обліку в Черкаській області перебувають 9078 пам'яток: з них 7169 пам'яток археології, 1552 пам'яток історії; 184 архітектури, 173 монументального мистецтва.

Найвизначніші пам’ятки області об’єднані у 8 заповідників:

 

Шевченківський національний заповідник

Перейти до сайту

До складу Шевченківського національного заповідника, який знаходиться в м. Каневі, входять пам’ятки культурної спадщини українського народу, які органічно пов’язані з Шевченковою могилою.   

Заповідник обіймає площу у 42 га та об’єднує в єдиний комплекс пам’ятки археології, історії, мистецтва та природи: могилу Т.Г. Шевченка; Державний музей Т.Г. Шевченка; могилу І. Ядловського, довголітнього хранителя  Шевченкового меморіалу; багатошарове поселення Пилипенкова гора. Біля музею розташовані чавунний пам’ятник – хрест, що стояв на Шевченковій могилі; чавунний пам’ятник погруддя; неподалік від Шевченка знаходиться пам’ятний знак на місці самоспалення українського патріота О. Гірника. До складу Заповідника входить перший народний музей Шевченка - "Тарасова світлиця" та паркові комплекси.

Більш інформації за посиланням на веб-сайт Шевченківського національного заповідника: http://shevchenko-museum.com.ua

 

Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка"

Перейти до сайту

Великий історико-культурний парк у Звенигородському районі – Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" – діє на базі нерухомих пам’яток культурної спадщини та природи сіл Шевченкового (колишня Керелівка), Моринців, Будища, відтворених меморіальних садиб у с. Моринцях та літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка в с. Шевченковому.

До складу заповідника входять  43 пам’ятники культури, пов’язані з дитинством, життям і творчістю  Генія, Пророка, Великого Сина України Тараса Григоровича Шевченка.

В с. Моринці, де у сім’ї Григорія та Катерини Шевченків народився син Тарас, відтворено дві селянські хати: хата діда Тараса – Якима Бойка та хата Копія, у якій півтора року жила сім’я  Шевченків, поряд з хатою Якима Бойка – дерев’яна надвірна комора 1896 року забудови, перевезена з Шевченкового.

У 1815-1824 рр. Тарас Шевченко  проживав у с. Шевченкове, в якому на місці хати Шевченків стоїть скульптура хлопчика Тараса. В селі діє літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка, на території якого відтворена в дійсних розмірах хата батьків поета.

У с. Будище в будинку поміщика Павла Енгельгардта, якому служив козачком Шевченко, оформлено музейну кімнату. Поряд із садибою ростуть три тисячолітні велетенські дуби, в одному з яких, за народними переказами, малий Тарас ховав свої малюнки.

Також до складу заповідника входить селище Вільшана Городищенського району, яке  Тарас Шевченко часто згадував у своїх творах та листах. У селищному будинку культури знаходиться музей "Вільшанська світлиця".

Більш інформації за посиланням на веб-сайт  Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка": www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua

 

Національний історико-культурний заповідник "Чигирин"

Перейти до сайту

Загальна площа заповідника 1161,7 га. До його складу входять 5 музеїв, 34 пам’ятки історії, археології, архітектури, природи м. Чигирина, сіл Суботова, Стецівки, Медведівки, урочища Холодний Яр.

Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут збереглися пам’ятки різних часів, проте більша частина об’єктів пов’язана із історією козацтва та становленням державності українського народу.

Музей  Богдана Хмельницького розміщений у будівлі колишньої повітової управи, відтвореної за стародавніми кресленнями початку 19 століття. У музеї зібрано понад дві тисячі експонатів, серед яких унікальна археологічна колекція речей 17 століття, козацька зброя та спорядження.

Храм святих апостолів Петра і Павла відтворений сучасними майстрами поруч із  автентичними залишками оригінальної споруди епохи середньовіччя.

На шляху до Замкової гори стоїть каплиця Покрови Пресвятої Богородиці в якій перепоховані останки козаків і мешканців Чигирина із цвинтаря 17 століття.

На Замковій горі знаходяться залишки бастіону Дорошенка, величний монумент Богданові Хмельницькому, кам’яний хрест на честь захисників міста в часи середньовіччя. З Замкової гори  відкривається чудова панорама Чигирина та околиць.

Археологічний музей розташований в одному з найстаріших будинків міста. Експозиція музею охоплює період від кам’яного віку до доби Київської Русі, загалом зберігається  понад 600 унікальних предметів.

Суботівський історичний музей включає: церкву святого Іллі; територію замчища Хмельницьких (багатошарове поселення), дві садиби кінця 19 – початку 20 століть, "Українська хата", пам’ятка ландшафту "Три криниці" та городище чорноліської культури 9 століття  до н.е.

Іллінська церква Суботова визначна архітектурна пам’ятка 17 століття, яка збудована за наказом і коштом Богдана Хмельницького. Згідно з літописом у цій церкві поховано і самого гетьмана.

"Три криниці" – ще одна пам’ятка пов’язана з іменем Богдана Хмельницького, які за легендою викопані за наказом гетьмана на місці колишнього козацького шпиталю.

До складу Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" входить філіал "Холодний Яр" складовою якого є Медведівський краєзнавчий музей. Поруч із Медведівським краєзнавчим музеєм стоїть церква Успіння Пресвятої Богородиці 19 століття та пам’ятник одному з ватажків Коліївщини Максиму Залізняку.

Холодний Яр – це лісове урочище, пам’ятка національного значення. Тут у роки громадянської війни перебував штаб Холодноярської республіки. У глибині Холодного Яру розташовується Мотронинське городище скіфських часів.

На хуторі Буда є братська могила де поховані місцеві жителі, яких розстріляли окупанти в червні 1943 року; легендарний тисячолітній дуб Максима Залізняка росте неподалік від братської могили; Мотронинський монастир; діє Свято-Троїцька церква збудована на початку 19 століття.

Більш інформації за посиланням на веб-сайт Національного історико-культурного заповідника "Чигирин": http://www.chigirinzapovidnyk.org.ua

 

Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура"

Територія Черкащини багата на пам’ятки археології. Особливе місце серед них посідає трипільська культура, яку історики вважають найяскравішою археологічною культурою доби енеоліту (ІV-ІІІ тис. до н.е.) та найдревнішою землеробською культурою. Племена трипільської культури жили у поселеннях, збудованих із дерева та глини і розташованих переважно одним  чи кількома концентрованими колами. Відомі поселення гіганти площею від 150 до 450 га, які налічували понад 2 тис. жителів. Саме на Черкащині трипільська культура залишила найбільшу кількість гігантських поселень. На базі виявленого трипільського поселення "Тальянки" загальною площею понад 450 га на якій, за даними геомагнітної зйомки  було від 1500 до 28 000 будівель, створено Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура".  У складі заповідника нині 11 поселень гігантів трипільської культури, розташованих на території  Уманського, Тальнівського, Звенигородського районів Черкаської області, загальною площею понад 2 тис. га.  Всі вони були колись огороджені валами. Поселення з такими площами, велетенською, як для того часу, кількістю їхнього населення, яке знало високорозвинене землеробство, виводять "трипілля" на рівень зародження найдавніших осередків людської цивілізації і найбільш цікавого об’єкту для сучасного археологічного дослідження. Інтерес науковців до трипільської культури не міг бути не поміченим тією частиною населення, яка є не байдужою до минулого нашої Батьківщини і Праісторії всього людства.

У селі Легедзене при заповіднику діє музей "Трипільської культури", присвячений  давнім мегаполісам. Родзинкою музею є реконструйоване у натуральну величину двоповерхове трипільське житло, наповнене трипільським посудом, сакральними речами, предметами побуту, знаряддями праці. У музеї експонують: посуд та його фрагменти; знаряддя праці із кісток та каміння; глиняні статуетки тварин та людей, яким вже понад 5 тис. років; наконечники для стріл. Наукові фонди заповідника складають понад 10 тис. одиниць із 46 поселень.

Відвідувачі заповідника можуть: побувати на екскурсії; пожити у будинках трипільців; побачити процес виготовлення керамічних виробів та особливості трипільського розпису; взяти участь в археологічних розкопках; допомогти відтворювати трипільські житла; скуштувати смачну їжу, приготовану на вогні  за давніми рецептами.

На території заповідника щоліта проводяться різного роду культурно-історичні фестивалі, насамперед традиційні "трипільські толоки".

 

Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів"

Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів" розташований на правому крутосхилому березі Дніпра між селами Трахтемирів - Григорівка Канівського району, на рубежі Черкаської і Київської областей.

Заповідник створений на території древнього козацького поселення; тут були знайдені скіфські поселення. Також за часів князів в цій місцевості було стародавнє місто Заруб, перша згадка про яке міститься у "Повісті временних літ".

В літописі 1147 року згадується Трахтемирівський монастир, який побудували на місці зруйнованого Зарубського монастиря. В часи козацтва при монастирі функціонував госпіталь для козаків. Після того, як у 1576 році польський король Баторій заповів  Трахтемирів козакам, тут була побудована фортеця і діяла неформальна козацька столиця.

Трахтемирівський заповідник є унікальним природним і археологічним об’єктом в Україні. Серед археологічних, історичних та природних пам’яток – стоянка часів мустьєрської культури (120-130 тис. років тому), Трахтемирівське скіфське городище, залишки храмів літописного Трахтемирівського монастиря, багатошарове поселення на горі  Городки, козацький цвинтар в селі Трахтемирів, пам’ятки природи: Канівські дислокації, заповідні урочища, Рожина Криниця.

Більш інформації за посиланням на веб-сайт Державного історико-культурного заповідника "Трахтемирів": http://trakhtemyriv.org.ua/

 

Кам’янський державний історико-культурний заповідник

Перейти до сайту

Кам’янський державний історико-культурний заповідник, площа якого становить – 10.1 га., знаходиться в м. Кам’янка та створений на базі Кам’янського літературно-меморіального музею О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського. Також, до складу заповідника входять:

історичний музей, який розташований в будинку, що є пам’яткою архітектури ХІХ ст.; картинна галерея, в якій представлені роботи сучасних місцевих художників і постійно влаштовуються виставки художників і майстрів народної творчості з різних куточків України;

чотири пам`ятки історії й архітектури державного значення: флігель садиби Давидових (Зелений будиночок) в якому розташований літературно-меморіальний музей О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського; водяний млин, побудований у 1825 році – унікальна пам`ятка архітектури господарського призначення; парк, закладений в кінці ХVІІІ ст. та архітектурна прикраса цього парку – грот, також побудований в кінці ХVІІІ ст.;

дві пам’ятки історії: будинок сестри П.І. Чайковського та могила Марії Давидової;

п`ять пам`яток мистецтва: пам’ятники декабристам, О.С.Пушкіну та П.І.Чайковському, стела Декабристів і пам’ятний знак при в’їзді в Кам’янку;

два пам’ятники природи: Тясминський каньйон і скеля Пушкіна.

Більш інформації за посиланням на веб-сайт Кам’янського державного історико-культурного заповідника: http://kammuz.ucoz.ua

 

Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник

Перейти до сайту

Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник об’єднує території історико-культурного та природно-заповідного фонду міста Корсунь-Шевченківський, селища міського типу Стеблів, сіл Квітки та Виграїв Корсунь-Шевченківського району загальною площею 103 га, на яких знаходяться 27 пам’яток археології, архітектури, історії, мистецтва та природи, у тому числі об’єкти національного значення, серед них: пам’ятка архітектури ХVІІІ - ХІХ ст. – будівлі колишньої садиби князів Лопухіних – Демидових; пам’ятка садово-паркового мистецтва ХVІІІ - ХІХ ст. – ландшафтний парк; історична пам’ятка – могила одного із найближчих друзів Кобзаря Івана Сошенка та могили батька й діда Івана Нечуя-Левицького, балетмейстера та хореографа Василя  Авраменка.

До Заповідника входять музей історії Корсунь-Шевченківської битви, історичний музей, літературно-меморіальний музей І.С. Нечуя-Левицького (філіал) в смт Стеблів, меморіальний музей К.Г. Стеценка у с. Квітках та художня галерея.. Для тих, хто цікавиться зброєю, безумовний інтерес викличуть зразки військової техніки періоду Другої світової війни, що знаходяться перед музеєм.

Фонди Заповідника та його філіалу є унікальним інформативним банком з історії України. Зокрема, дослідники можуть познайомитись з матеріалами, що розповідають про класика української літератури І. Нечуя-Левицького, про історію Корсунь-Шевченківської наступальної операції; значимі колекції предметів В. Авраменка, видатного українського хореографа в діаспорі, та письменника-шевченкознавця Петра Жура; досить цінними є твори художника, друга Тараса Шевченка І. Сошенка, графіка Миколи Прокопенка, живописця Бориса Федоренка тощо.

Заповідник видає науково-популярний журнал "Корсунський часопис", на сторінках якого можуть публікуватись матеріали дослідників історії України.

Більш інформації за посиланням на веб-сайт Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника: www.korsun.ic.ck.ua

 

Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань"

Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань" розпочав свою роботу з 2006 року.

Заповідник розташований на території 82 га історичної частини Умані і включає 69 пам’яток архітектури, 24 пам’ятки історії, 6 пам’яток монументального мистецтва. Серед них пам’ятки національного значення: Торгові ряди (ратуша) та католицький костел Успіння Пресвятої Богородиці.

Також на території заповідника знаходяться:

монастир Василіанів, побудований графом Потоцьким в 1765 році, відноситься до найстаріших будівель міста;

приватна лікарня, будівля якої є яскравим силуетом та кольоровим акцентом архітектури Умані;

готель "Європа" розташований в будинку, який збудований у 1901 – 1902 рр. на кошти відомого уманського підприємця В. Файнштейна, власника чавуноливарного заводу;

жіноча гімназія, стилем архітектурного оформлення будівлі є зразок раннього модерну; заснована жіноча гімназія 1 липня 1900 року;

також особняк поч. ХХ ст. земське училище; пам’ятник І.Д. Черняховському; братська могила "Уманська яма"; братська могила "Сухий яр".

Також місто Умань відоме шедевром світового садово-паркового мистецтва ХVІІ - ХІХ ст. Національним дендрологічним парком "Софіївка".

Крім цього, в місті є також пам’ятки археології "Стародавня фортеця", історико-культурний центр брацлавських хасидів на могилі цадика Нахмана, пам’ятки історії, природи, монументального мистецтва. Надзвичайно великий історичний та археологічний інтерес викликає підземне місто, що представляє собою розгалужену систему підземних ходів.

В адміністративному приміщенні заповідника, який розташований в будівлі колишнього монастиря Василіанів, проводяться мультимедійні лекції; у виставкових залах експонуються виставки живопису, графіки, народного мистецтва, фотовиставки.