Експерти оприлюднили аналіз бюджетів об’єднаних громад Черкаської області за 2018 рік

28 лютого 2019, 12:48
Експерти оприлюднили аналіз бюджетів об’єднаних громад Черкаської області за 2018 рікЕксперти з фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International) проаналізували бюджетні показники 665 ОТГ у розрізі всіх 24 областей.

«Як і за підсумками попередніх проведених оцінок показників виконання місцевих бюджетів ОТГ (за І півріччя та 9 місяців), кожна громада може проаналізувати та порівняти результати своєї фінансової діяльності з результатами інших громад області. Сподіваємось, що цей аналіз допоможе органам місцевого самоврядування зробити висновки та спрямувати зусилля на зміцнення фінансової спроможності, більш ефективно приймати управлінські рішення щодо мобілізації власних та додаткових ресурсів з метою нарощування фінансового потенціалу, раціонально використовувати бюджетні кошти для ефективної реалізації своїх функцій і повноважень та забезпечити сталий розвиток громад», – зазначила Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації.

Оцінка виконання показників місцевих бюджетів 665 ОТГ, які мають прямі міжбюджетні відносини з державних бюджетом, проводилася за чотирма показниками:
– власні доходи на одного мешканця (співвідношення обсягу надходжень власних доходів до кількості мешканців відповідної ОТГ);
– рівень дотаційності бюджетів (співвідношення обсягу базової чи реверсної дотації до загальної суми доходів ОТГ без урахування субвенцій з державного бюджету);
– питома вага видатків на утримання апарату управління у фінансових ресурсах ОТГ (питома вага видатків на утримання апарату управління органів місцевого самоврядування в сумі доходів загального фонду без урахування трансфертів з державного бюджету);
– капітальні видатки на одного мешканця (співвідношення проведених капітальних видатків без урахування власних надходжень бюджетних установ до кількості мешканців відповідної ОТГ).

Фінансовий ресурс при формуванні спроможних громад є найбільш визначальним критерієм, який забезпечить сталий розвиток громад. Попередньо експерти також звертали увагу на критерії, які можуть розглядатися, як ті, що сприяють формуванню спроможних громад:
• чисельність громади не повинна бути меншою, ніж 5-7 тис. жителів;
• питома вага базової дотації – не більше 30% від суми власних доходів;
• витрати на утримання управлінського апарату – не більше 20-25% від обсягу власних доходів громади.

Зокрема, за підсумками 2018 року середній показник надходжень власних доходів на 1-го мешканця по 26-ти ОТГ Черкаської області збільшився на 2 403,3 грн (у 2,1 рази) та склав 4 598,8 грн. У тому числі: по 6-ти ОТГ, утворених у 2015-2016 роках, цей показник зріс на 21,3 % та становить 4 036,1 грн, а пo 20-ти утворених у 2017 році – майже у 2,8 рази і становить 4 825,1 грн.

Серед ОТГ області 18 громад отримують з державного бюджету базову дотацію, 4 перераховують реверсну дотацію. Рівень дотаційності існуючих громад є не високим – найвищий показник у Мліївській громаді, у якої обсяг базової дотації у загальній сумі доходів становить 17,7 %. Найбільша питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах ОТГ (без урахування трансфертів) припадає на бюджет Моринської ОТГ – 45,8 %, найменша – на бюджет Жашківської ОТГ – 11,0 %.

Середній розмір капітальних видатків на 1-го мешканця (без урахування власних надходжень бюджетних установ) по 26-ти ОТГ області склав 1 072,1 грн. Найбільше капітальних видатків у розрахунку на мешканця було проведено у Степанецькій ОТГ – 4 344,9 грн, найменше з бюджету Буцької ОТГ – 356,1 грн

Експерти вважають, що одним із оптимальних варіантів подальшого розвитку для громад із низькими показниками фінансової спроможності та демографії є їх приєднання до інших територіальних громад та створення більшої за площею і чисельністю ОТГ. Навіть за умови відсутності у такої ОТГ на поточний момент економічних перспектив для розвитку, таке об’єднання дасть можливість оптимізувати територіальну структуру місцевих рад, підвищити ефективність управління територією, покращити інвестиційну привабливість (за рахунок наявності більшої території та більшої кількості трудових ресурсів) та підвищити рівень доцільності капіталовкладень у територію.