14 лютого 2018, 20:06
Варвара Горова, «Нова Молодь Черкащини», №7, 14 лютого 2018 року
Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС з липня 2018 року переробні підприємства більше не зможуть купувати молоко другого ґатунку у селян. А якщо врахувати, що 74% відсотки молока в Україні, і, зокрема, на Черкащині виробляється в домашніх господарствах, то можна лише собі уявити, які наслідки чекають на селян і молочну галузь після настання цієї дати «Ч». По суті, це загрожує знищенням поголів\'я і розвалом молочарства як такого, адже немає сировини – немає і продукту. І навіть не для експорту за кордон, а для власних потреб, тож молочні прилавки українських магазинів може завалити не дуже якісна, проте сертифікована продукція із тієї ж Польщі. Що потрібно зробити, щоб не допустити занепаду цієї важливої для країни галузі, фермери, представники влади та науковці обговорювали 7 лютого під час круглого столу, який ініціював депутат обласної ради від ВО «ЧЕРКАЩАНИ» Олександр Коваленко.
Певною мірою розраховуючи ризики, в цьому році держава вирішила виділити мільярд гривень на розвиток сільського господарства, зокрема 100 мільйонів з них передбачено на сільськогосподарські кооперативи, в тому числі і молочні. Саме такий шлях об\'єднання людей може дати їм можливість скористатись різними програмами, міжнародними фантами, щоб закупити обладнання і підвищити якість молока. Свої 2 мільйони гривень готова виділити і Черкаська обласна рада.
На думку голови фермерського господарства, депутата обласної ради, секретаря ради Черкаської обласної організації ВО «ЧЕРКАЩАНИ» Олександра Коваленка, наслідки введення в дію нового молочного стандарту можуть бути гіршими, ніж ми навіть уявляємо: не просто втрата Україною позицій провідного експортера молока, а й тотальне зростання рівня безробіття на селі і занепад молочної галузі в країні.
«Сьогодні виробнику молока надзвичайно важко. Раніше фермери, які утримували корів, мали відчутну підтримку від держави, сьогодні ми її позбавлені.
Селянам стає невигідно утримувати корів, догляд за якими потребує значних зусиль і майже не приносить коштів, тому ми сьогодні повинні зробити усе, щоб ця галузь не зникла. Саме кооперативний рух є перспективною формою організації роботи сільськогосподарського виробництва у селі, яка допоможе підвищити самозайнятість населення та розвивати галузь тваринництва», - зазначив Олександр Коваленко.
Він зауважив, що одним з найболючіших питань фермерів та господарств є земля. Для того, щоб утримувати худобу потрібні пасовища, а Держгеокадастр не підписує договори із громадами на створення громадських пасовищ, не дає землю в користування тим людям, які на ній десятиліттями господарюють, а виставляє на аукціон, де право оренди купують ділки з грошима і на другий день ті пасовища переорюють. Це один з моментів, який унеможливлює розвиток цього напряму.
За словами першого заступника голови ОДА Віталія Коваля протягом останніх двох років вдалося створити в області більше ста кооперативів, які наразі успішно діють. Значною підтримкою в цьому став проект Європейського Союзу.
«Ініціюватимемо внесення змін до обласної програми щодо подальшого розвитку кооперативів, зокрема молочарських. До речі, прийняте Урядом рішення про передачу частини земельних ділянок у комунальну власність ОТГ так само позитивно вплине на відповідні рішеннях щодо розвитку сільського госпо¬дарства на місцях», – зазначив Віталій Коваль.
«Зараз ми вивчаємо потребу й механізми. Це, зокрема, навчання ініціативних груп, бізнес-плани, підтримка шляхом юридичних, бухгалтерських, ветеринарних консультацій. Молочні кооперативи - це насправді масштабний механізм, що потребує значного фінансування. Тут важливим є ціна на молоко, технічне забезпечення та ін. Разом із науковцями ми проаналізували, яким чином допомагати людям. Так, на Черкащині маємо 1037 господарів, які утримують від 3 до 5 корів, 137 – від 5 до 10, 9 господарів – більше 10 корів, так звані сімейні ферми», – наголосив начальник управління агропромислового розвитку Черкаської ОДА Ігор Колодка. Він також погодився на напрацювання спільних дій щодо придбання холодильних камер для селян, чи закупівлю доїльних апаратів, можливо, нетелей, чи надання професійного ветеринарного обслуговування майбутнім молочарським кооперативам.
Зауважимо, що державний стандарт на молоко – ДСТУ 3662:2015 мав вступити в силу з 1 січня. Але цю норму перенесли на 1 липня, коли країна повинна виконати прописані в Угоді про асоціацію з ЄС положення про санітарно-гігієнічні норми, що стосуються молочної сировини. Утім наказ про заборону має перехідний термін упровадження – до 2022 року. Основними відмінностями між гатунками молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин та кислотність молока. На сьогодні в Україні розрізняють 4 гатунки: екстра, що повинен мати ЗБЗ до 100 тис./см куб., вищий – до 300 тис./см куб., а також перший і другий гатунки. До того ж з 1 липня 2018 року мають набути чинності зміни до ДСТУ, які прописані в угоді про асоціацію з ЄС та стосуються сировини молока. Новий стандарт ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров\'яче. Технічні умови» визначає 3 сорти молока для харчової промисловості: екстра, вищий і перший. Відтак молоко другого гатунку, яке сьогодні переважно надходить від населення, переробники закуповувати не зможуть.
«Насправді молокозаводи прийматимуть молоко від населення, однак не нижче першого класу. На сьогодні у нас більшість молока не просто другого класу, воно негатункове. Все залежить від господарів. Якщо корова утримується в чистоті її належним чином оглядає ветеринар, люди не займаються її самолікуванням, миють вим\'я перед доїнням, зціджують перші цівки молока, доять у чисту тару і передають на молокозавод протягом двох годин, - то отримати якісну сировину просто», – спробував зняти напругу директор по закупівлі сировини ПрАТ «Звенигородський переробний комбінат» Олексій Пономаренко.
Утім, на практиці це виглядає не так безхмарно.
«Мене трусить починає, як я бачу представників цього молокозаводу, - включився в дискусію депутат Черкаської обласної ради від «ЧЕРКАЩАН», агровиробник Олександр Лупашко, – Ми вже всі серветки для першого зціджування цівок молока в області скупили, не так просто стерилізувати тару. А що говорити про відповідне дотримання гігієни вдома? До того ж, не так просто людей об\'єднати в кооперативи, багато хто сприймає їх як новітні колгоспи, тому не хочуть об\'єднуватись. Інша серйозна проблема, як вже зазначалось, – пасовища. А ще ціна, бо часто молокозаводи скидають ціни нижче собівартості, наприклад навесні, мотивуючи тим, що худоба пішла на пасовища. Але насправді в цей час корми найдорожчі. Та й якість нерідко падає тому, що молокозаводи працюють через посередників, які збирають сировину в бочки, а вже потім відвозять на завод».
Тому, на його думку, сьогодні треба підтримати за державні і обласні кошти тих селян, які вже тримають корів і готові продовжити цим займатись.
«Молодь їде за кордон і тут коровами займатись не буде - це дуже тяжка праця, яка нині не виправдовує себе матеріально, – наголосив Лупашко. – Якщо ми не підтримаємо тих людей, які зараз тримають велику рогату худобу, вони виріжуть поголів\'я. Треба роз\'яснити їм, що це за норма вступила в силу, що при підтримці держави вони зможуть її виконати, інакше в нас не буде молочарства. Ми самі зменшили поголів\'я на своїй фермі, бо сьогодні легше сіяти кукурудзу і отримати такий самий прибуток, як утримувати ферму, 60 людей на роботі і купу проблем та нервів».
«Лисянський район. Село Босівка. Ще двадцять років тому на тисячу людей в цьому селі було п\'ять табунів корів по 90 – 100 голів в кожному. На сьогодні два табуни по 28 – 30 корів. Тут є і об\'єктивні причини, бо люди, які тримають скот удома – це ще старого гатунку селяни, які не уявляють свого життя інакше. Зараз їм по 50 – 60 років. І за якісь пару десятиліть вони відійдуть. Тому питання молочної кооперації, а головне – фінансової перспективи цієї справи – найголовніше зараз. Нам у першу чергу про це треба думати, бо не буде ніякого молока: ні гатункового, ні не гатункового», – зазначив голова Лисянської райдержадміністрації Володимир Павличук.
«Сьогодні ми повинні напрацювати механізм підтримки молочарства в області і конкретні пропозиції до уряду, щоб не допустити знищення галузі. В першу чергу треба думати не про стандарти молока для продукції, що може експортуватись у країни Євросоюзу, а про свій внутрішній ринок та власних виробників, добробут своїх громадян. Бо складається враження, що наші партнери просто хочуть знищити конкурентів і перетворити Україну у ринок споживання їхньої продукції. Питання пасовищ – це взагалі загальнодержавна проблема», – підтримав дискусію голова Черкаської обласної ради Олександр Вельбівець.
Координатор проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» в Черкаській області Анна Бабкова також підтримує думку, що організувати молочні кооперативи в селах буде дуже непросто, для цього потрібно буде залучати додаткові кошти, тож доцільним буде звернутися до європейських партнерів про потребу в подальшому розвитку кооперативного руху, аби сподіватися на перспективи щодо отримання фінансової підтримки на їхній розвиток.
«Але це треба робити, є хороші приклади. Та в кожному регіоні мають бути напрацьовані власні рецепти. Ми ж готові надати консультативні поради, як взяти участь в міжнародних програмах, щоб знайти матеріальний ресурс», – додала вона.
По завершенні заходу учасники окреслили конкретні кроки, які необхідно зробити для запровадження кооперативного руху в області:
- Внести зміни до обласної програми «Створення регіонального навчально-практичного Центру розвитку багатофункціональних кооперативів» в частині організації і фінансування молочарських кооперативів.
- Запропонувати через депутатів обласної і місцевих рад прийняття у районах і ОТГ районних програм і програм рад ОТГ щодо підтримки створення молочарських кооперативів
- Сприяти залученню зовнішніх інвестицій у Черкаську область на підтримку створення кооперативів через реалізацію проектів подібних в Івано-Франківській області.
- Звернутися від депутатів обласної ради до Голови Верховної Ради України Парубія А.В., Премєр-міністра України Гройсмана В.Б., міністра аграрної політики та продовольства України Кутового Т.В. щодо збільшення фінансової підтримки на створення сільськогосподарських і молочарських кооперативів.
Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС з липня 2018 року переробні підприємства більше не зможуть купувати молоко другого ґатунку у селян. А якщо врахувати, що 74% відсотки молока в Україні, і, зокрема, на Черкащині виробляється в домашніх господарствах, то можна лише собі уявити, які наслідки чекають на селян і молочну галузь після настання цієї дати «Ч». По суті, це загрожує знищенням поголів\'я і розвалом молочарства як такого, адже немає сировини – немає і продукту. І навіть не для експорту за кордон, а для власних потреб, тож молочні прилавки українських магазинів може завалити не дуже якісна, проте сертифікована продукція із тієї ж Польщі. Що потрібно зробити, щоб не допустити занепаду цієї важливої для країни галузі, фермери, представники влади та науковці обговорювали 7 лютого під час круглого столу, який ініціював депутат обласної ради від ВО «ЧЕРКАЩАНИ» Олександр Коваленко.
Певною мірою розраховуючи ризики, в цьому році держава вирішила виділити мільярд гривень на розвиток сільського господарства, зокрема 100 мільйонів з них передбачено на сільськогосподарські кооперативи, в тому числі і молочні. Саме такий шлях об\'єднання людей може дати їм можливість скористатись різними програмами, міжнародними фантами, щоб закупити обладнання і підвищити якість молока. Свої 2 мільйони гривень готова виділити і Черкаська обласна рада.
На думку голови фермерського господарства, депутата обласної ради, секретаря ради Черкаської обласної організації ВО «ЧЕРКАЩАНИ» Олександра Коваленка, наслідки введення в дію нового молочного стандарту можуть бути гіршими, ніж ми навіть уявляємо: не просто втрата Україною позицій провідного експортера молока, а й тотальне зростання рівня безробіття на селі і занепад молочної галузі в країні.
«Сьогодні виробнику молока надзвичайно важко. Раніше фермери, які утримували корів, мали відчутну підтримку від держави, сьогодні ми її позбавлені.
Селянам стає невигідно утримувати корів, догляд за якими потребує значних зусиль і майже не приносить коштів, тому ми сьогодні повинні зробити усе, щоб ця галузь не зникла. Саме кооперативний рух є перспективною формою організації роботи сільськогосподарського виробництва у селі, яка допоможе підвищити самозайнятість населення та розвивати галузь тваринництва», - зазначив Олександр Коваленко.
Він зауважив, що одним з найболючіших питань фермерів та господарств є земля. Для того, щоб утримувати худобу потрібні пасовища, а Держгеокадастр не підписує договори із громадами на створення громадських пасовищ, не дає землю в користування тим людям, які на ній десятиліттями господарюють, а виставляє на аукціон, де право оренди купують ділки з грошима і на другий день ті пасовища переорюють. Це один з моментів, який унеможливлює розвиток цього напряму.
За словами першого заступника голови ОДА Віталія Коваля протягом останніх двох років вдалося створити в області більше ста кооперативів, які наразі успішно діють. Значною підтримкою в цьому став проект Європейського Союзу.
«Ініціюватимемо внесення змін до обласної програми щодо подальшого розвитку кооперативів, зокрема молочарських. До речі, прийняте Урядом рішення про передачу частини земельних ділянок у комунальну власність ОТГ так само позитивно вплине на відповідні рішеннях щодо розвитку сільського госпо¬дарства на місцях», – зазначив Віталій Коваль.
«Зараз ми вивчаємо потребу й механізми. Це, зокрема, навчання ініціативних груп, бізнес-плани, підтримка шляхом юридичних, бухгалтерських, ветеринарних консультацій. Молочні кооперативи - це насправді масштабний механізм, що потребує значного фінансування. Тут важливим є ціна на молоко, технічне забезпечення та ін. Разом із науковцями ми проаналізували, яким чином допомагати людям. Так, на Черкащині маємо 1037 господарів, які утримують від 3 до 5 корів, 137 – від 5 до 10, 9 господарів – більше 10 корів, так звані сімейні ферми», – наголосив начальник управління агропромислового розвитку Черкаської ОДА Ігор Колодка. Він також погодився на напрацювання спільних дій щодо придбання холодильних камер для селян, чи закупівлю доїльних апаратів, можливо, нетелей, чи надання професійного ветеринарного обслуговування майбутнім молочарським кооперативам.
Зауважимо, що державний стандарт на молоко – ДСТУ 3662:2015 мав вступити в силу з 1 січня. Але цю норму перенесли на 1 липня, коли країна повинна виконати прописані в Угоді про асоціацію з ЄС положення про санітарно-гігієнічні норми, що стосуються молочної сировини. Утім наказ про заборону має перехідний термін упровадження – до 2022 року. Основними відмінностями між гатунками молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин та кислотність молока. На сьогодні в Україні розрізняють 4 гатунки: екстра, що повинен мати ЗБЗ до 100 тис./см куб., вищий – до 300 тис./см куб., а також перший і другий гатунки. До того ж з 1 липня 2018 року мають набути чинності зміни до ДСТУ, які прописані в угоді про асоціацію з ЄС та стосуються сировини молока. Новий стандарт ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров\'яче. Технічні умови» визначає 3 сорти молока для харчової промисловості: екстра, вищий і перший. Відтак молоко другого гатунку, яке сьогодні переважно надходить від населення, переробники закуповувати не зможуть.
«Насправді молокозаводи прийматимуть молоко від населення, однак не нижче першого класу. На сьогодні у нас більшість молока не просто другого класу, воно негатункове. Все залежить від господарів. Якщо корова утримується в чистоті її належним чином оглядає ветеринар, люди не займаються її самолікуванням, миють вим\'я перед доїнням, зціджують перші цівки молока, доять у чисту тару і передають на молокозавод протягом двох годин, - то отримати якісну сировину просто», – спробував зняти напругу директор по закупівлі сировини ПрАТ «Звенигородський переробний комбінат» Олексій Пономаренко.
Утім, на практиці це виглядає не так безхмарно.
«Мене трусить починає, як я бачу представників цього молокозаводу, - включився в дискусію депутат Черкаської обласної ради від «ЧЕРКАЩАН», агровиробник Олександр Лупашко, – Ми вже всі серветки для першого зціджування цівок молока в області скупили, не так просто стерилізувати тару. А що говорити про відповідне дотримання гігієни вдома? До того ж, не так просто людей об\'єднати в кооперативи, багато хто сприймає їх як новітні колгоспи, тому не хочуть об\'єднуватись. Інша серйозна проблема, як вже зазначалось, – пасовища. А ще ціна, бо часто молокозаводи скидають ціни нижче собівартості, наприклад навесні, мотивуючи тим, що худоба пішла на пасовища. Але насправді в цей час корми найдорожчі. Та й якість нерідко падає тому, що молокозаводи працюють через посередників, які збирають сировину в бочки, а вже потім відвозять на завод».
Тому, на його думку, сьогодні треба підтримати за державні і обласні кошти тих селян, які вже тримають корів і готові продовжити цим займатись.
«Молодь їде за кордон і тут коровами займатись не буде - це дуже тяжка праця, яка нині не виправдовує себе матеріально, – наголосив Лупашко. – Якщо ми не підтримаємо тих людей, які зараз тримають велику рогату худобу, вони виріжуть поголів\'я. Треба роз\'яснити їм, що це за норма вступила в силу, що при підтримці держави вони зможуть її виконати, інакше в нас не буде молочарства. Ми самі зменшили поголів\'я на своїй фермі, бо сьогодні легше сіяти кукурудзу і отримати такий самий прибуток, як утримувати ферму, 60 людей на роботі і купу проблем та нервів».
«Лисянський район. Село Босівка. Ще двадцять років тому на тисячу людей в цьому селі було п\'ять табунів корів по 90 – 100 голів в кожному. На сьогодні два табуни по 28 – 30 корів. Тут є і об\'єктивні причини, бо люди, які тримають скот удома – це ще старого гатунку селяни, які не уявляють свого життя інакше. Зараз їм по 50 – 60 років. І за якісь пару десятиліть вони відійдуть. Тому питання молочної кооперації, а головне – фінансової перспективи цієї справи – найголовніше зараз. Нам у першу чергу про це треба думати, бо не буде ніякого молока: ні гатункового, ні не гатункового», – зазначив голова Лисянської райдержадміністрації Володимир Павличук.
«Сьогодні ми повинні напрацювати механізм підтримки молочарства в області і конкретні пропозиції до уряду, щоб не допустити знищення галузі. В першу чергу треба думати не про стандарти молока для продукції, що може експортуватись у країни Євросоюзу, а про свій внутрішній ринок та власних виробників, добробут своїх громадян. Бо складається враження, що наші партнери просто хочуть знищити конкурентів і перетворити Україну у ринок споживання їхньої продукції. Питання пасовищ – це взагалі загальнодержавна проблема», – підтримав дискусію голова Черкаської обласної ради Олександр Вельбівець.
Координатор проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» в Черкаській області Анна Бабкова також підтримує думку, що організувати молочні кооперативи в селах буде дуже непросто, для цього потрібно буде залучати додаткові кошти, тож доцільним буде звернутися до європейських партнерів про потребу в подальшому розвитку кооперативного руху, аби сподіватися на перспективи щодо отримання фінансової підтримки на їхній розвиток.
«Але це треба робити, є хороші приклади. Та в кожному регіоні мають бути напрацьовані власні рецепти. Ми ж готові надати консультативні поради, як взяти участь в міжнародних програмах, щоб знайти матеріальний ресурс», – додала вона.
По завершенні заходу учасники окреслили конкретні кроки, які необхідно зробити для запровадження кооперативного руху в області:
- Внести зміни до обласної програми «Створення регіонального навчально-практичного Центру розвитку багатофункціональних кооперативів» в частині організації і фінансування молочарських кооперативів.
- Запропонувати через депутатів обласної і місцевих рад прийняття у районах і ОТГ районних програм і програм рад ОТГ щодо підтримки створення молочарських кооперативів
- Сприяти залученню зовнішніх інвестицій у Черкаську область на підтримку створення кооперативів через реалізацію проектів подібних в Івано-Франківській області.
- Звернутися від депутатів обласної ради до Голови Верховної Ради України Парубія А.В., Премєр-міністра України Гройсмана В.Б., міністра аграрної політики та продовольства України Кутового Т.В. щодо збільшення фінансової підтримки на створення сільськогосподарських і молочарських кооперативів.