З нагоди такої події ми зустрілися з директоркою музею, Заслуженою діячкою мистецтв України, кандидаткою мистецтвознавства Ольгою Гладун. Нижче подаємо нашу розмову.
- Ольго Дмитрівно, рік - ювілейний. Розкажіть трохи історії становлення комунального закладу: хто стояв біля джерел заснування художнього музею?
– Датою заснування музею вважаємо 12 листопада 1991 року, коли постановою виконкому Черкаської міської Ради народних депутатів, колегії управління культури Черкаського облвиконкому та правління Черкаської обласної організації Спілки художників України (№350) було прийнято офіційне рішення про створення художнього музею як філії обласного краєзнавчого музею.
Заснуванням художнього музею особисто опікувались голова міськвиконкому Володимир Соколовський, начальник обласного управління культури Володимир Космінський, голова комісії з питань культури міськради В’ячеслав Бохановський та заступник голови облвиконкому Олексій Дубовий.
З 1994 року Черкаський художній музей почав працювати як самостійна музейна установа. Першим директором була Ніна Михайлівна Клименко, заслужений працівник культури України. З 1998 по 2008 рр. музей очолював Віктор Кіндратович Собченко. У 2009 році музей доручили очолити мені.
- За якими напрямами наповнювалися і нині наповнюються експозиції та чим відрізняється черкаський музей від інших в Україні?
- На початку формування фондове зібрання музею складалося з приватних колекцій графів Бобринських, Кантакузинів, князів Лопухіних та Білокопитових, а також шляхом придбання творів із виставкових залів колишнього Радянського Союзу, з Дирекції художніх виставок Києва, закупки творів мистецтва у провідних українських художників, народних майстрів, колекціонерів.
Сьогодні значний внесок у комплектування фондів вносять митці, які дарують свої твори після завершення персональних, збірних виставок та пленерів.
На початок 2021 року колекція музею налічує більше 6800 одиниць збереження, сформовано кілька повноцінних колекцій. Експозиції автентичні, їх немає в інших музеях.
Вони визначають структуру постійної експозиції, а саме:
– українське декоративно-прикладне мистецтво;
– народна ікона Середньої Наддніпрянщини та Іконопис XVIII-XX століть;
– портретний та західноєвропейський живопис XVIII-XX століть;
– українське мистецтво ХХ століть;
– сучасне мистецтво Черкащини.
У загальну музейну збірку входить ряд різноманітних тематичних колекцій. Це - «Пейзаж», «Портрет сучасника», «Натюрморт», «Графічна Шевченкіана», «Сучасна народна картина», «Козацтво в образотворчому мистецтві», «Друга світова війна в творах живопису, графіки, скульптури» тощо.
– Цікаво, які відомі історичні постаті відображені в експозиціях музею, хто їх автори?
– Серед численних експонатів фондової колекції музею є й відомі постаті:
Богдан Хмельницький (портрети народного художника України Данила Нарбута та заслуженого діяча мистецтв України Віктора Клименка).
Іван Гонта (скульптура народного художника України Івана Гончара).
Максим Залізняк (скульптура заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Гончара).
Полковники: Іван Богун, Максим Кривоніс, Антін Жданович (парсунні портрети Данила Нарбута).
Герой Коліївщини Семен Неживий (на картині заслуженого діяча мистецтв України Віктора Клименка).
Ігумен Мотронинського монастиря Мельхиседек Значко-Яворський (портрет невідомого художника).
Граф Олександр Самойлов (копія невідомого художника з портрета Йогана Баптиста Лампі Старшого).
В експозиціях музею зберігаються скульптури Тараса Шевченка, Софокла, Григорія Сковороди, імператора Олександра ІІ, Соломії Крушельницької, матері Василя Симоненка - Ганни Щербань, генерала Івана Черняховського та інших.
А ще портрети Якова Долгорукова, вченого Сергія Подолинського, Михайла Старицького, Миколи Негоди, Василя Симоненка, Данила Нарбута, художниці Оксани Павленко та багатьох інших відомих і знаних людей.
Авторами портретів і скульптур є заслужені діячі мистецтв України Василь Ярич, Анатолій Фуженко, Наталія Дерегус-Лоренс; народні художники України Іван Фізер, Анатолій Валієв, Валентин Зноба, Олександр Ковальов, скульптор Іван Кавалерідзе та інші.
- А які постаті сучасності є в наявності серед експонатів музею, як вони потрапили на виставки чи до сховищ?
- Таких експонатів також багато. Ці роботи були подаровані музею або створювалися на замовлення до подій та музейних заходів.
Наприклад, портрети Героїв Небесної Сотні: Андрія Саєнка і Віталія Смоленського (заслужений художник України Максим Гладько); Віктора Чернеця і Юрія Паращука (автор Роман Кравчук); Максима Горошишина (автор Леся Кравчук) та інші.
Максим Гладько передав музею портрет Вʼячеслава Чорновола і Ольги Мартинової, а народна художниця України Віра Баринова-Кулеба - портрет Ніни Матвієнко, Федір Хохлов – портрет Ольги Павловської, Віталій Каіло – Станіслава Вакарчука, Олександр Мазан – поета Сергія Левченка тощо.
- Звичайно, життя колективу наповнене різними заходами і подіями. Які для вас найпам’ятніші?
- Складно визначитися, адже життя музею надзвичайно активне. Нашим завданням є збір, вивчення та пропаганда кращих зразків українського образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, світового мистецтва, а також мистецтва національних меншин, що проживають на Черкащині. Музей є науково-методичним центром області в цій галузі.
До найважливіших подій відносимо створення у 2012 році Меморіального музею Данила Нарбута, на базі якого зараз діє Дитячий музейний центр, де проводяться: майстер-класи, творчі уроки, творчі зустрічі, мистецькі вечори, квести – інтерактивні екскурсії.
До важливих проєктів відносимо співпрацю з міжнародними митцями, зокрема, проведення виставки творів Французького фотохудожника Робера Дуано (2010 рік), виставки творів Мартін Ле Коз «Данина шани кіномитцям» (2011 рік), фото-проєкту французького фото-художника Жана Франсуа Клостра, до Дня Європи в Україні (2016, 2017 рр.).
У вересні 2016 року провели виставку робіт художників Ізраїлю, що потім була подарована музею.
Міжнародні виставки сучасного мистецтва «Антракти» та «Діалоги», учасниками яких є понад 25 країн Європи та світу.
Із всеукраїнських хочеться згадати виставки НСХУ, присвячені визначним подіям та людям, спільні виставки з Дирекцією художніх виставок Міністерства культури України, що проводяться з 2013 року.
Спільні проєкти з Арт-центрами: «Я Галерея», «Земля» (2011 рік); «The Beatles» - виставка фотографій Астрід Кірхер та скульптурних композицій Ігоря Романовського (2013 рік); Огюст Роден «Передчуття майбутнього» – виставка скульптури (2018-2019 рр.).
Останніми роками проводиться низка мистецьких акцій «Ніч у музеї», що стала брендовою; «Славний край козачий» (до Дня українського козацтва), фестивалі, науково-практичні конференції, за результатами яких видані матеріали у відповідних збірниках.
Окремо варто назвати низку ґрантових проєктів за підтримки Черкаської обласної ради у рамках обласної програми «Родинне коло» та «Різдвяна зірка» (для дітей учасників АТО та осіб, що були тимчасово переміщені із тимчасово окупованих територій та районів проведення АТО) та ряд проєктів на підтримку воїнів АТО поза програмою; ґрантові проєкти за підтримки Черкаської міської ради.
Налагоджена тісна співпраця з черкаськими університетами та коледжами тощо.
- Черкаський обласний художній музей є одним з наймолодших серед художніх музеїв в Україні. Весь період свого існування музей активно розвивався, ставши одним із провідних мистецьких центрів області. Де береться джерело натхнення? Завдяки чому це вдалося?
- Джерело – це наші працівники музею, – креативні спеціалісти, небайдужі у своїй галузі, інтелектуали, справжні фахівці, що сповна віддаються повсякденній роботі. Вони знаходяться у постійному пошуку оновлення форм роботи та впровадження інновацій. А це і ґрантова політика, міжнародні зв’язки, музейний менеджмент, популяризація музею; квести, музейні ігри, інтерактивні екскурсії із додатковим аудіо-, музичним супроводом, театралізація екскурсій; День вихідного дня у музеї, реєстрація шлюбів у музеї – виїзні церемонії за національними українськими традиціями, світські реєстрації; спрямовані на розширення музейних послуг, створення сучасного культурного продукту.
Проводяться майстер-класи, творчі уроки, літературно-мистецькі вечори, творчі конкурси, презентації літературних творів та мистецьких альбомів, концерти відомих професійних виконавців та аматорських колективів.
Тобто, намагаємося іти у ногу з сучасними вимогами. У музеї створено електронну картотеку фондового зібрання. Впродовж останніх 10 років видаємо музейний альманах. Раз у два роки проводимо Всеукраїнські науково-практичні конференції.
Минулоріч розпочато стратегічну науково-дослідну роботу «Історія образотворчого мистецтва Черкащини: ХХ століття». Освоєно нову форму роботи: «Музей в online середовищі». За 2020 рік реалізовано 95 онлайн проєктів.
Кожен рік музей відвідує понад 50 тисяч людей, щорічно науковці влаштовують до 70 стаціонарних виставок та близько 10 пересувних за межами музею.
- Вище ви підкреслили високу відвідуваність вашого закладу. А які категорії громадян частіше інших цікавляться художнім мистецтвом? До речі, чи має музей свій талісман?
- Цільова аудиторія музею: поціновувачі мистецтва, їх родини, друзі та близькі знайомі, фахова аудиторія, школярі та студентська молодь, туристи міста та області.
Талісманом та візуальним знаком музею є твір сучасного українського художника Миколи Маценка «Неофольк», який представлено на сайті музею.
– Ольго Дмитрівно, знаємо, що визнанням вашої праці стало те, що минулоріч вам присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України». Тож ми вітаємо вас із цим званням. А які нагороди має колектив?
- За неповних десять років наш заклад відзначено дипломом лауреата VІІІ Всеукраїнської акції «Музейна подія року», у рамках Програми підтримки музейних працівників (2012–2013 роки), що організовано за підтримки МБФ «Україна 3000».
Серед головних - музей став переможцем регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 кращих товарів України», за якість надання послуг.
А ще нагороджено Дипломом І ступеня у номінації «Утверджуємо сімейні цінності, традиції» Відкритого конкурсу «РАЗОМ! Партнерство навчальних, культурно-освітніх закладів, соціальних служб і родин».
– Кілька слів про бюджет і фінансування музею. Та як вдається пережити коронавірус?
– Основне фінансування музею (фонд заробітної плати, оплата комунальних платежів та охорона музею) забезпечуються коштом обласного бюджету. На все інше заробляємо самостійно.
Зрозуміло, що під час жорсткого локдауну музей було закрито для відвідування, що негативно вплинуло на фінансовий та емоційний стан.
Наразі опанували новий формат роботи – online. Сьогодні музей продовжує працювати в певних обмеженнях з дотриманням карантинних норм. Сподіваємося, що незабаром пандемія піде на спад і ми знову будемо працювати повноцінно.
- Зрозуміло, що у нашій короткій розмові ви не можете у повному обсязі висвітлити всю роботу колективу. Однак, як не запитати про плани на ювілейний рік?
- Ми розуміємо, що ми – ювіляри. Однак не забуваємо, що 30 років виповнюється Незалежності України.
Тому до цієї дати плануємо низку проєктів, серед яких виставка кращих творів митців Черкащини, створених впродовж цих років: «Народжені Незалежністю».
Готуємо і урочистий захід «Народжений незалежністю. 30 років Черкаському обласному художньому музею».
Серед планової роботи музею в пріоритеті накопичення фондів та опрацювання фондової колекції, введення до наукового обігу нових імен. Результатом роботи стане проведення та участь у Всеукраїнських та Міжнародних конференціях, семінарах, круглих столах, підвищення професійного рівня працівників музею.
Щодо матеріальної бази - оновлення системи пожежної сигналізації та оповіщення, оновлення аудіо- та відеообладнання.
Мріємо про створення арт-зони відпочинку біля приміщення художнього музею, де буде встановлено скульптурну композицію «Народний художник України Данило Нарбут відпочиває з маленькою, улюбленою собачкою Радою». Кожен може посидіти там, і відчути себе причетним до історії.
Взагалі мріємо про сучасний музей, з роялем у центральному виставковому залі, який є найкращим акустичним камерним залом області.
А придбання мікроавтобуса для виставкової роботи музею в межах області та країни виведе діяльність музею на новий рівень.
– Нехай мрії збуваються. Дякую за розмову.
Підготував Федір Пилипенко