07 лютого 2012, 18:32
Керівництво області постійно тримає в полі зору питання, що стосуються участі територіальних громад в реалізації другої фази Проекту ЄС/ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – 2», який офіційно стартував на Черкащині 5 липня 2011 року. Саме цього дня під головуванням голови облдержадміністрації Сергія Тулуба та голови обласної ради Валерія Черняка відбулася обласна нарада-семінар, в якій взяли участь голови райдержадміністрацій та районних рад області, сільські і селищні голови, громадськість, журналісти та міжнародні експерти ПРООН. Під час проведення наради було підписано тристоронню угоду про партнерство Черкаської області з ПРООН у реалізації другої фази Проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».
З проханням розповісти, що зроблено за цей час для реалізації Програми ми звернулися до голови обласної ради Валерія Черняка.
– Валерію Петровичу, скажіть, будь ласка, як здійснювався відбір районів для участі у другій фазі Проекту?
– За результатами рейтингу областей України щодо участі у першій фазі цього Проекту, Черкащині виділено найбільшу з можливих квот, так званих пілотних районів. Обласне керівництво не обмежувало прав жодного району щодо участі – заявки подали усі 20 районів області. А вже згодом компетентна комісія на конкурсній основі відібрала дев’ять. До цієї групи потрапили Уманський, Звенигородський, Шполянський, Лисянський, Катеринопільський, Христинівський, Маньківський, Корсунь-Шевченківський та Смілянський райони. З них лише три: Звенигородський, Шполянський та Уманський були учасниками першої фази проекту. На мою думку, так сталося тому, що керівники цих районів з великою відповідальністю поставилися до підготовки відповідних мікропроектів, запропоновані ними об’єкти, що потребують ремонту чи реконструкції виявилися, так би мовити, більше переконливими.
Звичайно, цьому передувала певна організаційно-методична робота. В усіх районах області було проведено семінари, в яких взяли участь понад 650 осіб. Під час семінарів було підписано відповідні тристоронні угоди про партнерство ПРООН та районів.
– А яким чином проходив відбір безпосередньо територіальних громад?
– Для участі у Проекті надійшло 178 заявок від сільських та селищних рад. Важливо відзначити, що це є найвищим показником активності сільських та селищних голів в Україні. Так, друга область після Черкаської за кількістю поданих заявок від сільських рад на участь у Проекті мала лише 142 заявки.
Найактивнішими були сільські голови Лисянського, Катеринопільського, Уманського, Корсунь-Шевченківського та Шполянського районів. Найнижча активність спостерігалася у Смілянському районі (з 23 сільських рад заявки на участь у Проекті подали лише 9).
У результаті конкурсного відбору для участі у Проекті було відібрано 38 сільських громад.
– А чи були такі випадки, коли комісія уже відібрала сільську раду для участі, а потім відмовила?
– З боку комісії таких випадків не було. А ось, на превеликий жаль, Попівський сільський голова зі Смілянщини Олег Яринич вирішив припинити участь сільської громади у Проекті і написав відповідного листа до оргкомітету ПРООН.
– І що ж після цього?
– У такому разі до складу пілотних громад в Смілянському районі має увійти Носачівська сільська рада, яка перебувала в резерві.
До речі, у всіх 38 сільських радах спільно з представниками районних органів влади було проведено презентації Проекту, де обов’язково обговорювалися умови та фінансові можливості, що надаються для учасників. На таких зібраннях місцевими жителями приймалися спільні рішення щодо участі у Проекті. Загалом у проведених заходах взяли участь понад 3500 сільських мешканців.
У листопаді 2011 року відбулися установчі збори та створено 34 сільські громадські організації, які розпочали процедуру офіційної реєстрації. Найактивнішими є громади Катеринопільського, Лисянського, Маньківського, Звенигородського та Шполянського районів.
Крім того, в усіх пілотних районах організовано роботу ресурсних центрів громад – осередків підтримки місцевих громадських ініціатив.
– Валерію Петровичу, ви можете назвати очікувані перспективи грантової підтримки?
– Сума грантової підтримки для області від ЄС/ПРООН на першому етапі другої фази реалізації Проекту складає понад 3 млн. гривень. Цей показник є базовим. Успішне освоєння коштів дозволить залучити додатково ще понад 2 млн. гривень міжнародної технічної допомоги від ЄС/ПРООН в розбудову соціальної інфраструктури села.
За попередніми прогнозами впродовж 2012 року буде реалізовано 38 проектів у визначених сільських громадах на загальну суму 5 млн. 960 тис. гривень. У їх числі кошти громад складатимуть близько 300 тис. гривень, а ще передбачається залучити кошти бізнесу, за попередніми розрахунками, вони також складатимуть близько 300 тис. гривень.
Вся ця робота є складовою виконання обласної комплексної програми «Будуємо нову Черкащину».
– Ви можете детальніше назвати, куди саме будуть спрямовані такі суми?
– Звичайно. Мені відомо, що кошти будуть освоєні в основному на забезпечення енергозбереження в навчально-виховних установах, облаштування вуличного освітлення, покращення умов надання медичних послуг через ремонт приміщень ФАПів та закупівлю медичного обладнання для них.
На жаль, серед пріоритетів громад відсутні екологічні проекти та проекти, спрямовані на покращення якості питної води для сільських мешканців. Тим більше, що ці проблеми (а вони мають місце в багатьох населених пунктах) самостійно не здатна вирішити жодна територіальна громада.
– На початку ви розповідали про успіхи Черкащини у реалізації першої фази Проекту. Яким чином це позначилося на ролі та місці області на всеукраїнському рівні?
– Успіхи дозволили визначити Черкащину як демонстраційну область в Україні. Ми отримали запрошення взяти участь у засіданні Координаційної ради міжнародного проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – 2», що проходило у Представництві Європейського Союзу в Києві у грудні 2011 року. За моїм дорученням перший заступник голови обласної ради Анатолій Рибак взяв участь у цих заходах. Анатолій Миколайович поділився досвідом взаємодії органів влади всіх рівнів та територіальних громад області, набутий в ході реалізації першої фази, а також про наше бачення дальшої співпраці з міжнародними інвестиційними програмами.
Було наголошено, що ініціатива людей має підтримку керівництва, особливо голови облдержадміністрації Сергія Борисовича Тулуба. І, як в ході першої фази, так і впродовж дії другої фази Проекту сільські громади не залишені наодинці у цій роботі. Сесією обласної ради затверджено Обласну цільову програму підтримки реалізації Проекту в Черкаській області на 2011-2015 роки. Для фінансової підтримки вже виділено необхідні кошти. Керівники всіх рівнів, хто займається цією справою, також надають відповідну організаційну, правову і фінансову допомогу на місцях.
До речі, було приємно, що Черкаській обласній раді на цьому засіданні висловили подяку.
Звичайно, варто відмітити внесок у цю справу фахівців Черкаського підрозділу впровадження Проекту, які приділяли багато уваги навчанню представників громад та представників органів влади. Ними було проведено 13 навчальних заходів з питань соціальної мобілізації громад, спільного планування, залучення соціальних інвестицій для районних координаторів. Демонстраційними районами в Черкаській області визначено Звенигородський та Шполянський райони. Саме на їх базі відбувалися семінари. За цей час вже пройшли навчання 411 осіб.
Таким чином, за час реалізації Проекту в офісі Черкаського підрозділу проходили стажування та навчання фахівці Житомирської та Чернівецької областей. Відбувся дводенний семінар для районних координаторів проекту з Вінницької та Кіровоградської областей та навчальний візит представників Вінницької, Кіровоградської, Житомирської та Чернівецької областей щодо запозичення досвіду реалізації Проекту до Шполянського та Звенигородського районів.
– А чи є якісь можливості і надії в інших районів області на участь в Проекті в майбутньому?
– Є, але дещо за інших умов. Наприклад, за умови самостійного впровадження районами методологіїПроекту за визначеною технологією співфінансування. Ви пам’ятаєте, що відбір пілотних районів здійснювався за принципом: це 50% – підтримка ЄС/ПРООН, 45% – підтримка бюджету і 5% – кошти мешканців. Так ось іншим районам, які здатні самостійно впроваджувати методологію ЄС/ПРООН, буде надано підтримку від ПРООН лише у розмірі 20% співфінансування проектів, розроблених тією чи іншою громадою.
Варто наголосити, що це також немалі суми грошей, дефіцит яких постійно відчувають сільські і селищні ради. При дотриманні цієї методології Черкащина може отримати квоту на впровадження цього компоненту ще у 6 районах. Загальна сума соціальної інвестиції може скласти 500 і більше тисяч гривень.
Заявку на участь після ознайомлення з такими умовами партнерства подали шість районів, серед яких чотири – Тальнівський, Жашківський, Драбівський, Городищенський додатково включено до участі у Проекті.
До речі, результати спільної реалізації Проекту на теренах Черкащини широко висвітлюються в друкованих та електронних ЗМІ, на телебаченні. За рівнем забезпечення публічності наша область займає одне з перших місць в Україні.
На завершення розмови хочу висловити впевненість, що друга фаза проекту ЄС та Програми розвитку ООН допоможе жителям наших сіл усунути важливі місцеві проблеми і стане ще одним кроком, який наближатиме нас до європейської спільноти.
«Нова доба», №12, 7 лютого 2012 року
З проханням розповісти, що зроблено за цей час для реалізації Програми ми звернулися до голови обласної ради Валерія Черняка.
– Валерію Петровичу, скажіть, будь ласка, як здійснювався відбір районів для участі у другій фазі Проекту?
– За результатами рейтингу областей України щодо участі у першій фазі цього Проекту, Черкащині виділено найбільшу з можливих квот, так званих пілотних районів. Обласне керівництво не обмежувало прав жодного району щодо участі – заявки подали усі 20 районів області. А вже згодом компетентна комісія на конкурсній основі відібрала дев’ять. До цієї групи потрапили Уманський, Звенигородський, Шполянський, Лисянський, Катеринопільський, Христинівський, Маньківський, Корсунь-Шевченківський та Смілянський райони. З них лише три: Звенигородський, Шполянський та Уманський були учасниками першої фази проекту. На мою думку, так сталося тому, що керівники цих районів з великою відповідальністю поставилися до підготовки відповідних мікропроектів, запропоновані ними об’єкти, що потребують ремонту чи реконструкції виявилися, так би мовити, більше переконливими.
Звичайно, цьому передувала певна організаційно-методична робота. В усіх районах області було проведено семінари, в яких взяли участь понад 650 осіб. Під час семінарів було підписано відповідні тристоронні угоди про партнерство ПРООН та районів.
– А яким чином проходив відбір безпосередньо територіальних громад?
– Для участі у Проекті надійшло 178 заявок від сільських та селищних рад. Важливо відзначити, що це є найвищим показником активності сільських та селищних голів в Україні. Так, друга область після Черкаської за кількістю поданих заявок від сільських рад на участь у Проекті мала лише 142 заявки.
Найактивнішими були сільські голови Лисянського, Катеринопільського, Уманського, Корсунь-Шевченківського та Шполянського районів. Найнижча активність спостерігалася у Смілянському районі (з 23 сільських рад заявки на участь у Проекті подали лише 9).
У результаті конкурсного відбору для участі у Проекті було відібрано 38 сільських громад.
– А чи були такі випадки, коли комісія уже відібрала сільську раду для участі, а потім відмовила?
– З боку комісії таких випадків не було. А ось, на превеликий жаль, Попівський сільський голова зі Смілянщини Олег Яринич вирішив припинити участь сільської громади у Проекті і написав відповідного листа до оргкомітету ПРООН.
– І що ж після цього?
– У такому разі до складу пілотних громад в Смілянському районі має увійти Носачівська сільська рада, яка перебувала в резерві.
До речі, у всіх 38 сільських радах спільно з представниками районних органів влади було проведено презентації Проекту, де обов’язково обговорювалися умови та фінансові можливості, що надаються для учасників. На таких зібраннях місцевими жителями приймалися спільні рішення щодо участі у Проекті. Загалом у проведених заходах взяли участь понад 3500 сільських мешканців.
У листопаді 2011 року відбулися установчі збори та створено 34 сільські громадські організації, які розпочали процедуру офіційної реєстрації. Найактивнішими є громади Катеринопільського, Лисянського, Маньківського, Звенигородського та Шполянського районів.
Крім того, в усіх пілотних районах організовано роботу ресурсних центрів громад – осередків підтримки місцевих громадських ініціатив.
– Валерію Петровичу, ви можете назвати очікувані перспективи грантової підтримки?
– Сума грантової підтримки для області від ЄС/ПРООН на першому етапі другої фази реалізації Проекту складає понад 3 млн. гривень. Цей показник є базовим. Успішне освоєння коштів дозволить залучити додатково ще понад 2 млн. гривень міжнародної технічної допомоги від ЄС/ПРООН в розбудову соціальної інфраструктури села.
За попередніми прогнозами впродовж 2012 року буде реалізовано 38 проектів у визначених сільських громадах на загальну суму 5 млн. 960 тис. гривень. У їх числі кошти громад складатимуть близько 300 тис. гривень, а ще передбачається залучити кошти бізнесу, за попередніми розрахунками, вони також складатимуть близько 300 тис. гривень.
Вся ця робота є складовою виконання обласної комплексної програми «Будуємо нову Черкащину».
– Ви можете детальніше назвати, куди саме будуть спрямовані такі суми?
– Звичайно. Мені відомо, що кошти будуть освоєні в основному на забезпечення енергозбереження в навчально-виховних установах, облаштування вуличного освітлення, покращення умов надання медичних послуг через ремонт приміщень ФАПів та закупівлю медичного обладнання для них.
На жаль, серед пріоритетів громад відсутні екологічні проекти та проекти, спрямовані на покращення якості питної води для сільських мешканців. Тим більше, що ці проблеми (а вони мають місце в багатьох населених пунктах) самостійно не здатна вирішити жодна територіальна громада.
– На початку ви розповідали про успіхи Черкащини у реалізації першої фази Проекту. Яким чином це позначилося на ролі та місці області на всеукраїнському рівні?
– Успіхи дозволили визначити Черкащину як демонстраційну область в Україні. Ми отримали запрошення взяти участь у засіданні Координаційної ради міжнародного проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – 2», що проходило у Представництві Європейського Союзу в Києві у грудні 2011 року. За моїм дорученням перший заступник голови обласної ради Анатолій Рибак взяв участь у цих заходах. Анатолій Миколайович поділився досвідом взаємодії органів влади всіх рівнів та територіальних громад області, набутий в ході реалізації першої фази, а також про наше бачення дальшої співпраці з міжнародними інвестиційними програмами.
Було наголошено, що ініціатива людей має підтримку керівництва, особливо голови облдержадміністрації Сергія Борисовича Тулуба. І, як в ході першої фази, так і впродовж дії другої фази Проекту сільські громади не залишені наодинці у цій роботі. Сесією обласної ради затверджено Обласну цільову програму підтримки реалізації Проекту в Черкаській області на 2011-2015 роки. Для фінансової підтримки вже виділено необхідні кошти. Керівники всіх рівнів, хто займається цією справою, також надають відповідну організаційну, правову і фінансову допомогу на місцях.
До речі, було приємно, що Черкаській обласній раді на цьому засіданні висловили подяку.
Звичайно, варто відмітити внесок у цю справу фахівців Черкаського підрозділу впровадження Проекту, які приділяли багато уваги навчанню представників громад та представників органів влади. Ними було проведено 13 навчальних заходів з питань соціальної мобілізації громад, спільного планування, залучення соціальних інвестицій для районних координаторів. Демонстраційними районами в Черкаській області визначено Звенигородський та Шполянський райони. Саме на їх базі відбувалися семінари. За цей час вже пройшли навчання 411 осіб.
Таким чином, за час реалізації Проекту в офісі Черкаського підрозділу проходили стажування та навчання фахівці Житомирської та Чернівецької областей. Відбувся дводенний семінар для районних координаторів проекту з Вінницької та Кіровоградської областей та навчальний візит представників Вінницької, Кіровоградської, Житомирської та Чернівецької областей щодо запозичення досвіду реалізації Проекту до Шполянського та Звенигородського районів.
– А чи є якісь можливості і надії в інших районів області на участь в Проекті в майбутньому?
– Є, але дещо за інших умов. Наприклад, за умови самостійного впровадження районами методологіїПроекту за визначеною технологією співфінансування. Ви пам’ятаєте, що відбір пілотних районів здійснювався за принципом: це 50% – підтримка ЄС/ПРООН, 45% – підтримка бюджету і 5% – кошти мешканців. Так ось іншим районам, які здатні самостійно впроваджувати методологію ЄС/ПРООН, буде надано підтримку від ПРООН лише у розмірі 20% співфінансування проектів, розроблених тією чи іншою громадою.
Варто наголосити, що це також немалі суми грошей, дефіцит яких постійно відчувають сільські і селищні ради. При дотриманні цієї методології Черкащина може отримати квоту на впровадження цього компоненту ще у 6 районах. Загальна сума соціальної інвестиції може скласти 500 і більше тисяч гривень.
Заявку на участь після ознайомлення з такими умовами партнерства подали шість районів, серед яких чотири – Тальнівський, Жашківський, Драбівський, Городищенський додатково включено до участі у Проекті.
До речі, результати спільної реалізації Проекту на теренах Черкащини широко висвітлюються в друкованих та електронних ЗМІ, на телебаченні. За рівнем забезпечення публічності наша область займає одне з перших місць в Україні.
На завершення розмови хочу висловити впевненість, що друга фаза проекту ЄС та Програми розвитку ООН допоможе жителям наших сіл усунути важливі місцеві проблеми і стане ще одним кроком, який наближатиме нас до європейської спільноти.
«Нова доба», №12, 7 лютого 2012 року