03 лютого 2012, 18:32
Триває реалізація другої фази проекту ЄС/ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-2», який стартував на Черкащині 5 липня торік. Цього дня відбулася обласна нарада-семінар за участю міжнародних експертів ПРООН, під час якої підписано тристоронню угоду про партнерство Черкаської області з ПРООН у реалізації другої фази цього важливого проекту. З проханням розповісти, що зроблено за цей час, ми звернулися до голови обласної ради Валерія Черняка.
– Валерію Петровичу, як здійснювався відбір районів для участі у другій фазі проекту?
– За результатами рейтингу областей України щодо участі у першій фазі цього проекту, Черкащині виділено найбільшу з можливих квот, так званих пілотних районів. Обласне керівництво не обмежувало прав жодного району щодо участі – заявки подали всі 20 районів області. А вже згодом комісія на конкурсній основі відібрала дев’ять. До цієї групи потрапили Уманський, Звенигородський, Шполянський, Лисянський, Катеринопільський, Христинівський, Маньківський, Корсунь-Шевченківський та Смілянський райони. З них лише Звенигородський, Шполянський та Уманський були учасниками першої фази проекту.
– Яким чином проходив відбір територіальних громад?
– Для участі у проекті надійшло 178 заявок від сільських та селищних рад, що є найвищим показником активності місцевих рад в Україні. Найактивнішими були сільські голови Лисянського, Катеринопільського, Уманського, Корсунь-Шевченківського та Шполянського районів. Найнижча активність спостерігалася у Смілянському районі (з 23 сільських рад заявки на участь у проекті подали лише дев’ять). У результаті конкурсного відбору відібрано 38 сільських громад.
– А чи були такі випадки, коли комісія вже відібрала сільську раду для участі, а потім відмовила?
– З боку комісії таких випадків не було. А ось Попівський сільський голова зі Смілянщини Олег Яринич вирішив припинити участь у проекті і написав відповідного листа до оргкомітету ПРООН. Тепер до складу пілотних громад у Смілянському районі має увійти Носачівська сільська рада, яка перебувала в резерві.
– Валерію Петровичу, які ж перспективи грантової підтримки?
– Сума грантової підтримки на першому етапі другої фази реалізації проекту – понад 3 мільйони гривень. Цей показник є базовим. Успішне освоєння коштів дозволить залучити додатково ще понад 2 мільйони гривень міжнародної технічної допомоги в розбудову соціальної інфраструктури села. За попередніми прогнозами, впродовж 2012 року буде реалізовано 38 проектів на загальну суму 5 мільйонів 960 тисяч гривень. У їх числі гроші громад складатимуть близько 300 тисяч гривень, передбачається залучити таку ж суму коштів бізнесу.
Вся ця робота є складовою виконання обласної комплексної програми «Будуємо нову Черкащину». Асигнування будуть освоєні в основному на забезпечення енергозбереження в навчально-виховних установах, облаштування вуличного освітлення, покращення умов надання медичних послуг через ремонт приміщень ФАПів та закупівлю медичного обладнання для них.
– Яким чином успіхи Черкащини у реалізації першої фази проекту позначилися на місці області у всеукраїнському рівні?
– Успіхи дозволили визначити Черкащину як демонстраційну область в Україні. Ми отримали запрошення взяти участь у засіданні координаційної ради міжнародного проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-2», що проходило у Представництві Європейського союзу в Києві у грудні минулого року. За моїм дорученням перший заступник голови обласної ради Анатолій Рибак взяв участь у цих заходах, де поділився досвідом взаємодії органів влади та територіальних громад, набутий в ході реалізації першої фази, а також баченням дальшої співпраці з міжнародними інвестиційними програмами. Було наголошено, що ініціативи громад мають підтримку голови облдержадміністрації Сергія Борисовича Тулуба. Сесією обласної ради затверджено обласну цільову програму підтримки реалізації проекту в Черкаській області на 2011-2015 роки, виділено необхідні кошти. Приємно, що Черкаській обласній раді на цьому засіданні висловили подяку.
Тетяна Стасів, «Черкаський край», № 10, 3 лютого 2012 року
– Валерію Петровичу, як здійснювався відбір районів для участі у другій фазі проекту?
– За результатами рейтингу областей України щодо участі у першій фазі цього проекту, Черкащині виділено найбільшу з можливих квот, так званих пілотних районів. Обласне керівництво не обмежувало прав жодного району щодо участі – заявки подали всі 20 районів області. А вже згодом комісія на конкурсній основі відібрала дев’ять. До цієї групи потрапили Уманський, Звенигородський, Шполянський, Лисянський, Катеринопільський, Христинівський, Маньківський, Корсунь-Шевченківський та Смілянський райони. З них лише Звенигородський, Шполянський та Уманський були учасниками першої фази проекту.
– Яким чином проходив відбір територіальних громад?
– Для участі у проекті надійшло 178 заявок від сільських та селищних рад, що є найвищим показником активності місцевих рад в Україні. Найактивнішими були сільські голови Лисянського, Катеринопільського, Уманського, Корсунь-Шевченківського та Шполянського районів. Найнижча активність спостерігалася у Смілянському районі (з 23 сільських рад заявки на участь у проекті подали лише дев’ять). У результаті конкурсного відбору відібрано 38 сільських громад.
– А чи були такі випадки, коли комісія вже відібрала сільську раду для участі, а потім відмовила?
– З боку комісії таких випадків не було. А ось Попівський сільський голова зі Смілянщини Олег Яринич вирішив припинити участь у проекті і написав відповідного листа до оргкомітету ПРООН. Тепер до складу пілотних громад у Смілянському районі має увійти Носачівська сільська рада, яка перебувала в резерві.
– Валерію Петровичу, які ж перспективи грантової підтримки?
– Сума грантової підтримки на першому етапі другої фази реалізації проекту – понад 3 мільйони гривень. Цей показник є базовим. Успішне освоєння коштів дозволить залучити додатково ще понад 2 мільйони гривень міжнародної технічної допомоги в розбудову соціальної інфраструктури села. За попередніми прогнозами, впродовж 2012 року буде реалізовано 38 проектів на загальну суму 5 мільйонів 960 тисяч гривень. У їх числі гроші громад складатимуть близько 300 тисяч гривень, передбачається залучити таку ж суму коштів бізнесу.
Вся ця робота є складовою виконання обласної комплексної програми «Будуємо нову Черкащину». Асигнування будуть освоєні в основному на забезпечення енергозбереження в навчально-виховних установах, облаштування вуличного освітлення, покращення умов надання медичних послуг через ремонт приміщень ФАПів та закупівлю медичного обладнання для них.
– Яким чином успіхи Черкащини у реалізації першої фази проекту позначилися на місці області у всеукраїнському рівні?
– Успіхи дозволили визначити Черкащину як демонстраційну область в Україні. Ми отримали запрошення взяти участь у засіданні координаційної ради міжнародного проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-2», що проходило у Представництві Європейського союзу в Києві у грудні минулого року. За моїм дорученням перший заступник голови обласної ради Анатолій Рибак взяв участь у цих заходах, де поділився досвідом взаємодії органів влади та територіальних громад, набутий в ході реалізації першої фази, а також баченням дальшої співпраці з міжнародними інвестиційними програмами. Було наголошено, що ініціативи громад мають підтримку голови облдержадміністрації Сергія Борисовича Тулуба. Сесією обласної ради затверджено обласну цільову програму підтримки реалізації проекту в Черкаській області на 2011-2015 роки, виділено необхідні кошти. Приємно, що Черкаській обласній раді на цьому засіданні висловили подяку.
Тетяна Стасів, «Черкаський край», № 10, 3 лютого 2012 року