07 грудня 2011, 18:10
День місцевого самоврядування – свято, пов’язане із здобуттям Україною незалежності й розбудовою власної державності та демократії. 7 грудня об’єднало людей активної життєвої позиції, лідерів територіальних громад, організаторів втілення у життя їхньої волі. Напередодні професійного свята депутатів усіх рівнів – наше інтерв’ю з головою обласної ради Валерієм Черняком.
— Валерію Петровичу, за роки незалежності в Україні склалися традиції народовладдя. Тож сьогодні депутатський корпус регіону представляє інтереси різних політичних сил.
— Так, і це підтверджує якісний склад сучасної обласної ради. До неї увійшли 104 депутати, 56 з яких від Партії регіонів, 21 — ВО «Батьківщина», 12 — Народної партії, 5 — Фронту змін, 4 — КПУ, 3 — «Нова політика» і по одному депутату від «Сильної України», Партії вільних демократів і «Нашої України».
— Чи задоволені Ви роботою депутатського корпусу обласної ради впродовж року?
— Обласна рада працювала інтенсивно. Це було викликано, насамперед, необхідністю оперативно реагувати на ті проблеми, які ставили перед владою, депутатами різних рівнів черкащани. З початку року ми збиралися на дев’ять сесійних засідань, а це вдвічі більше, ніж було передбачено нормативними документами. За цей період було прийнято близько 200 рішень, які безумовно сприяли соціально-економічному розвитку області.
— Поряд з тим, на виконанні були ще й рішення ради попереднього скликання.
— Так, на початок року на контролі обласної ради перебувало виконання понад 90 обласних програм. Нам довелося переглянути їх та зробити повну ревізію ефективності й стану виконання. Це справа не одного дня. Аналізом займалися профільні постійні комісії обласної ради, яким допомагали працівники нашого апарату. Також залучали до комплексної роботи відповідні управління облдержадміністрації, підрозділи інших служб. Відверто скажу, що не все було так гладко, як нам хотілося. Ряд програм виявилися недієвими в силу різних причин — чи то гроші не виділялися, чи то були несумлінними і некомпетентними виконавці. Траплялися і такі програми, що втратили актуальність і потребували перегляду.
— І ви з ними розпрощалися? Невже половина програм вичерпали себе?
— Так, було переглянуто і знято з контролю 42 програми, а це майже 45 відсотків від усіх існуючих, прийнятих депутатами попередньої каденції. До прикладу, у попередні роки було прийнято гарну, на перший погляд, програму з підтримки індивідуального житла на селі «Власний дім» на 2000-2009 роки. Місцеві органи влади зареєстрували понад 500 бажаючих скористатися її фінансуванням і збудувати свою оселю. Однак ні влада на місцях, ні держава коштів для реалізації такої актуальної програми не віднайшли. Тому десять років програма так і залишалася декларацією на папері. Але є й позитивні приклади. Кілька років на Черкащині діяла програма «Шкільний автобус». Лише цього року ми повністю виконали передбачені заходи і забезпечили повну потребу в підвезенні сільських дітей до школи.
— У чому полягають нові підходи до розробки програмних документів?
— Одним із основних критеріїв стала конкретика. Не загальні фрази чи привабливі для людей декларації, а конкретна дія, об’єкт, виконавець, затрати та конкретний термін реалізації запланованого. Тоді можна прослідкувати результат, є з кого спитати. Вже впродовж нової каденції депутатами обласної ради прийнято 28 програм, 18 з яких — у цьому році. Серед галузевих найбільш вагомі, на мій погляд, програми розвитку молочного скотарства і свинарства, нещодавно схвалені «Село Черкащини-2020» і розвитку овочівництва. Вони покликані змінити стан справ не лише у сільськогосподарському виробництві, а й на селі загалом. Актуальними є інші, не менш важливі програми. До прикладу, боротьби з виробництвом та розповсюдженням на території області фальсифікованих, неякісних та незареєстрованих лікарських засобів, розвитку малої гідроенергетики, реформування і розвитку житлово-комунального господарства. У планах обласної влади, а про це ми вже провели обговорення із облдержадміністрацією, започаткування заходів з відродження сільських будинків культури. Нині більшість із них перебувають у вкрай занедбаному стані і потребують об’єднаних фінансових та організаційних зусиль.
— Журналісти звернули увагу, що керівники територіальних громад із районів беруть участь у пленарних засіданнях обласної ради.
— Так, ми розширили співпрацю з територіальними громадами. Найавторитетніші керівники регіонів Черкащини ввійшли до складу координаційної ради. Саме вони беруть участь у найбільш важливих засіданнях, нарадах, заходах, виступають, вносять пропозиції, доносять думки громад. Часто їхні зауваження до питань, які розглядаються, впливають на прийняття рішення.
Більше того, сесією обласної ради офіційно встановлено єдиний день прийому сільських, селищних голів, це третя середа кожного місяця. Раніше такого в обласній раді не було. Кожен керівник громади знає, що цього дня може приїхати і вирішити наболілу проблему територіальної громади. І його прохання не загубиться, а буде на контролі, матиме конкретного виконавця, з якого можна спитати.
Загалом зміст такої співпраці полягає у прагненні обласної ради піднести роль територіальних громад, підкреслити їх вагомість у прийнятті рішень та посилити відповідальність за реалізацію взятих зобов’язань.
— Обласна рада заохочує місцеві ради до такої активності?
— Безумовно. В області вже не перший рік проводиться конкурс на кращу сільську раду, яким опікуються виконавчий апарат облради та постійна комісія з питань регламенту, депутатської етики та місцевого самоврядування під керівництвом Анатолія Кузьмінського. У цьому році сума винагороди за підсумками такого конкурсу суттєво збільшена і виплата за перше місце становить не 5 тисяч, як було раніше, а тридцять тисяч гривень. У 2011 році за підсумками попереднього року таку премію отримала Деренківецька сільська рада Корсунь-Шевченківського району. Руськополянська Черкаського та Полянецька Уманського районів вибороли друге місце. Третю призову сходинку посіли сільські ради: Бужанська Лисянського, Вікнинська Катеринопільського та Гладківщинська Золотоніського районів.
— Якщо ми вже торкнулися питання територій, то чи відчули громади результат від підвищення ставки орендної плати за користування землею з 3-х до 4,5 відсотків від вартості землі?
— Це дозволило радам реалізувати багато проектів. По землях державної власності бюджети громад отримали додатково 40 мільйонів гривень, по земельних паях — збільшення орендної плати на 207 мільйонів гривень, у тому числі податку з доходів фізичних осіб на 31 мільйон. Наповнення бюджетів додатковими коштами допомогло вирішити соціальні проекти, на які очікували люди. Виграли і власники паїв, адже на гектар паю отримали більшу плату.
— Сьогодні у депутатів свято — День місцевого самоврядування. Які здобутки депутатів обласної ради вже відчули виборці?
— Більшість обласних депутатів є дуже активними, дійсно вболівають за рідний край і на своєму окрузі роблять набагато більше, ніж від них вимагає депутатський статус. До прикладу, завдяки зусиллям директора фермерського господарства «Ладіс» із Монастирищенського району Андрія Крохмаля, у с. Сатанівка було збудовано і введено в дію елеватор, який вдвічі збільшує можливості зберігання врожаю, і за сучасними технологіями доводить зерно до високих кондицій. Велику роботу проводить депутат обласної ради, Герой України Геннадій Бобов, який відроджує цукрову галузь на Черкащині. Ціла когорта депутатів серед успішних аграріїв, виробничників, керівників, які до того ж дбають про соціальну сферу — Анатолій Ліпкан, Микола Плужник, Олег Васецький, Олександр Коротков, Сергій Осадчий, Володимир Ходак. Не менш активною є діяльність депутатів, які працюють у гуманітарній сфері — Світлани Журби, Інни Губенко, Валентини Коваленко, Софії Гнідої та інших.
З нагоди Дня місцевого самоврядування хочу привітати зі святом усіх народних обранців, яким черкащани довірили представляти свої інтереси у радах. Нехай день 7 грудня об’єднає нас у спільному прагненні зробити наші міста, села і всю Україну щасливими й багатими, додасть усім депутатам від різних політичних сил наснаги на добрі справи, впевненості у майбутньому нашої держави, порозуміння і єдності задля добра й благополуччя мешканців Черкащини.
Тетяна Калиновська, «Черкаський край», №94, 7 грудня 2011 року
— Валерію Петровичу, за роки незалежності в Україні склалися традиції народовладдя. Тож сьогодні депутатський корпус регіону представляє інтереси різних політичних сил.
— Так, і це підтверджує якісний склад сучасної обласної ради. До неї увійшли 104 депутати, 56 з яких від Партії регіонів, 21 — ВО «Батьківщина», 12 — Народної партії, 5 — Фронту змін, 4 — КПУ, 3 — «Нова політика» і по одному депутату від «Сильної України», Партії вільних демократів і «Нашої України».
— Чи задоволені Ви роботою депутатського корпусу обласної ради впродовж року?
— Обласна рада працювала інтенсивно. Це було викликано, насамперед, необхідністю оперативно реагувати на ті проблеми, які ставили перед владою, депутатами різних рівнів черкащани. З початку року ми збиралися на дев’ять сесійних засідань, а це вдвічі більше, ніж було передбачено нормативними документами. За цей період було прийнято близько 200 рішень, які безумовно сприяли соціально-економічному розвитку області.
— Поряд з тим, на виконанні були ще й рішення ради попереднього скликання.
— Так, на початок року на контролі обласної ради перебувало виконання понад 90 обласних програм. Нам довелося переглянути їх та зробити повну ревізію ефективності й стану виконання. Це справа не одного дня. Аналізом займалися профільні постійні комісії обласної ради, яким допомагали працівники нашого апарату. Також залучали до комплексної роботи відповідні управління облдержадміністрації, підрозділи інших служб. Відверто скажу, що не все було так гладко, як нам хотілося. Ряд програм виявилися недієвими в силу різних причин — чи то гроші не виділялися, чи то були несумлінними і некомпетентними виконавці. Траплялися і такі програми, що втратили актуальність і потребували перегляду.
— І ви з ними розпрощалися? Невже половина програм вичерпали себе?
— Так, було переглянуто і знято з контролю 42 програми, а це майже 45 відсотків від усіх існуючих, прийнятих депутатами попередньої каденції. До прикладу, у попередні роки було прийнято гарну, на перший погляд, програму з підтримки індивідуального житла на селі «Власний дім» на 2000-2009 роки. Місцеві органи влади зареєстрували понад 500 бажаючих скористатися її фінансуванням і збудувати свою оселю. Однак ні влада на місцях, ні держава коштів для реалізації такої актуальної програми не віднайшли. Тому десять років програма так і залишалася декларацією на папері. Але є й позитивні приклади. Кілька років на Черкащині діяла програма «Шкільний автобус». Лише цього року ми повністю виконали передбачені заходи і забезпечили повну потребу в підвезенні сільських дітей до школи.
— У чому полягають нові підходи до розробки програмних документів?
— Одним із основних критеріїв стала конкретика. Не загальні фрази чи привабливі для людей декларації, а конкретна дія, об’єкт, виконавець, затрати та конкретний термін реалізації запланованого. Тоді можна прослідкувати результат, є з кого спитати. Вже впродовж нової каденції депутатами обласної ради прийнято 28 програм, 18 з яких — у цьому році. Серед галузевих найбільш вагомі, на мій погляд, програми розвитку молочного скотарства і свинарства, нещодавно схвалені «Село Черкащини-2020» і розвитку овочівництва. Вони покликані змінити стан справ не лише у сільськогосподарському виробництві, а й на селі загалом. Актуальними є інші, не менш важливі програми. До прикладу, боротьби з виробництвом та розповсюдженням на території області фальсифікованих, неякісних та незареєстрованих лікарських засобів, розвитку малої гідроенергетики, реформування і розвитку житлово-комунального господарства. У планах обласної влади, а про це ми вже провели обговорення із облдержадміністрацією, започаткування заходів з відродження сільських будинків культури. Нині більшість із них перебувають у вкрай занедбаному стані і потребують об’єднаних фінансових та організаційних зусиль.
— Журналісти звернули увагу, що керівники територіальних громад із районів беруть участь у пленарних засіданнях обласної ради.
— Так, ми розширили співпрацю з територіальними громадами. Найавторитетніші керівники регіонів Черкащини ввійшли до складу координаційної ради. Саме вони беруть участь у найбільш важливих засіданнях, нарадах, заходах, виступають, вносять пропозиції, доносять думки громад. Часто їхні зауваження до питань, які розглядаються, впливають на прийняття рішення.
Більше того, сесією обласної ради офіційно встановлено єдиний день прийому сільських, селищних голів, це третя середа кожного місяця. Раніше такого в обласній раді не було. Кожен керівник громади знає, що цього дня може приїхати і вирішити наболілу проблему територіальної громади. І його прохання не загубиться, а буде на контролі, матиме конкретного виконавця, з якого можна спитати.
Загалом зміст такої співпраці полягає у прагненні обласної ради піднести роль територіальних громад, підкреслити їх вагомість у прийнятті рішень та посилити відповідальність за реалізацію взятих зобов’язань.
— Обласна рада заохочує місцеві ради до такої активності?
— Безумовно. В області вже не перший рік проводиться конкурс на кращу сільську раду, яким опікуються виконавчий апарат облради та постійна комісія з питань регламенту, депутатської етики та місцевого самоврядування під керівництвом Анатолія Кузьмінського. У цьому році сума винагороди за підсумками такого конкурсу суттєво збільшена і виплата за перше місце становить не 5 тисяч, як було раніше, а тридцять тисяч гривень. У 2011 році за підсумками попереднього року таку премію отримала Деренківецька сільська рада Корсунь-Шевченківського району. Руськополянська Черкаського та Полянецька Уманського районів вибороли друге місце. Третю призову сходинку посіли сільські ради: Бужанська Лисянського, Вікнинська Катеринопільського та Гладківщинська Золотоніського районів.
— Якщо ми вже торкнулися питання територій, то чи відчули громади результат від підвищення ставки орендної плати за користування землею з 3-х до 4,5 відсотків від вартості землі?
— Це дозволило радам реалізувати багато проектів. По землях державної власності бюджети громад отримали додатково 40 мільйонів гривень, по земельних паях — збільшення орендної плати на 207 мільйонів гривень, у тому числі податку з доходів фізичних осіб на 31 мільйон. Наповнення бюджетів додатковими коштами допомогло вирішити соціальні проекти, на які очікували люди. Виграли і власники паїв, адже на гектар паю отримали більшу плату.
— Сьогодні у депутатів свято — День місцевого самоврядування. Які здобутки депутатів обласної ради вже відчули виборці?
— Більшість обласних депутатів є дуже активними, дійсно вболівають за рідний край і на своєму окрузі роблять набагато більше, ніж від них вимагає депутатський статус. До прикладу, завдяки зусиллям директора фермерського господарства «Ладіс» із Монастирищенського району Андрія Крохмаля, у с. Сатанівка було збудовано і введено в дію елеватор, який вдвічі збільшує можливості зберігання врожаю, і за сучасними технологіями доводить зерно до високих кондицій. Велику роботу проводить депутат обласної ради, Герой України Геннадій Бобов, який відроджує цукрову галузь на Черкащині. Ціла когорта депутатів серед успішних аграріїв, виробничників, керівників, які до того ж дбають про соціальну сферу — Анатолій Ліпкан, Микола Плужник, Олег Васецький, Олександр Коротков, Сергій Осадчий, Володимир Ходак. Не менш активною є діяльність депутатів, які працюють у гуманітарній сфері — Світлани Журби, Інни Губенко, Валентини Коваленко, Софії Гнідої та інших.
З нагоди Дня місцевого самоврядування хочу привітати зі святом усіх народних обранців, яким черкащани довірили представляти свої інтереси у радах. Нехай день 7 грудня об’єднає нас у спільному прагненні зробити наші міста, села і всю Україну щасливими й багатими, додасть усім депутатам від різних політичних сил наснаги на добрі справи, впевненості у майбутньому нашої держави, порозуміння і єдності задля добра й благополуччя мешканців Черкащини.
Тетяна Калиновська, «Черкаський край», №94, 7 грудня 2011 року