06 грудня 2011, 18:08
Що наступного року чекає на сільські будинки культури, чи з’явиться в області центр реабілітації інвалідів та що дасть проведення адміністративної реформи… З нагоди Дня місцевого самоврядування голова обласної ради Валерій Черняк провів зустріч із представниками черкаських ЗМІ та розповів про найбільші досягнення й поділився планами на майбутнє.
– Традиційно наприкінці року підбиваємо підсумки роботи депутатського корпусу області. Більше дев’яти з половиною тисяч депутатів усіх рівнів працюють на спільну мету – поліпшення добробуту черкащан, – звертаючись до присутніх журналістів, зауважив Валерій Петрович. – Завдяки наполегливій праці вдалося досягти чимало позитивних зрушень. Та попри це маємо й ряд поки що невирішених питань. Отже роботи багато.
– Валерію Петровичу, які події року, на вашу думку, найбільш знакові?
– Цей рік був досить насиченим та продуктивним. Маємо чим похвалитися. Перш за все – це небувалий урожай, що став чи не найбільшим успіхом аграрного сектору Черкащини. Не менш важливим є й введення в експлуатацію нових об’єктів, на які Черкащина чекала роками. Зокрема, йдеться про відкриття обласної дитячої лікарні, відновлення роботи річкових портів. А це розкриває чималі перспективи в плані розвитку туризму. І вже маємо деякі домовленості в цьому напрямку з нашими сусідами – Кіровоградською областю.
Ще одне важливе питання – це розвиток села. Наприклад, упродовж року вдалося налагодити систему освітлення сільських вулиць. Крім того, відкрили сім дошкільних закладів, відремонтували сімдесят чотири школи, більше шістдесяти ФАПів. І ця робота триватиме й надалі.
Маємо й чимало планів на майбутнє. Зокрема, збираємося запровадити програму відродження сільських будинків культури. Більшість будівель нині перебуває в занедбаному стані: відсутнє опалення, протікають покрівлі. Як результат, сільська молодь не має місця для відпочинку. Звісно, це неправильно й потрібно щось міняти.
– Цього року вперше на Черкащині орендну плату за користування землею підвищено з 3 відсотків до 4,5. Що це дало?
– Приміром, по землях державної власності додатково до бюджету надійшло сорок мільйонів гривень. Натомість власники паїв отримали ще додатково понад двісті мільйонів гривень, з яких до бюджету надійшов тридцять один мільйон гривень податку. А це, у свою чергу, допомогло реалізувати цілий ряд соціальних проектів, на які чекали черкащани.
– Нині в державі проводиться робота для реформування системи місцевого самоврядування. Як відбуваються зміни на Черкащині?
– Проведення цих реформ і справді на часі. Активно вивчається досвід європейських країн. Нещодавно делегація обласної ради з діловим візитом побувала в Литві. Мали змогу на власні очі побачити роботу органів місцевого самоврядування. І тамтешня система суттєво різниться від української. Тож було на що подивитися і чого повчитися.
Чого варто очікувати після проведення реформи? Перш за все, місцеві органи самоврядування отримають більше повноважень. А отже, влада на місцях самотужки прийматиме рішення, що стосуватимуться життя громади, ставитиме завдання з розвитку, працюватиме над наповненням бюджету. А відтак й слідкуватиме за дотриманням визначених пріоритетів. Перші кроки до змін зроблено – більшість коштів уже акумулюється в місцевих бюджетах. Тож громади, розпоряджаючись фінансами, мають неабиякі можливості для вирішення найгостріших питань. З одного боку це має свій позитив. Та збільшення повноважень веде за собою й додаткову відповідальність.
Зрештою, ідеальної моделі реформування немає. Неможливо взяти готову, розроблену систему й перенести на наше суспільство. Потрібно детально вивчити й дослідити всі напрямки та можливості, проаналізувати досвід інших країн та прийняти найбільш правильне рішення.
– Чи співпрацюють органи місцевого самоврядування із міжнародними організаціями? Що це дає?
– Звісно. Маємо цілий ряд програм, спрямованих на таке співробітництво. Так, в рамках проекту ЄС/ПРООН сорок дві громади області одержали кошти для реалізації 54 проекти. Зокрема, на ремонт шкіл, ФАПів, дитячих садків. І я вважаю, що це справді чималий успіх.
– Обласна рада проводить щорічний конкурс на найкращу сільську раду. Чули, що сума винагород цього року збільшилася…
– Це дійсно так. Виплата за перше місце становить не п’ять тисяч гривень, а тридцять. І це вже досить пристойна сума, котру можна вкласти у розвиток інфраструктури населеного пункту.
– Обласна влада часто практикує роботу на місцях, проводячи зустрічі та спілкуючись із жителями Черкащини. З якими питаннями найчастіше звертаються черкащани, чи вдається вирішувати проблеми?
– На відміну від попередників, ми й справді перенесли роботу на місця. Адже саме так можемо дізнатися про те, що найбільше турбує людей, з якими проблемами та клопотам мають справу щодня. Поїздок має бути якомога більше. Депутати, закріплені за округами, просто зобов’язані бути в курсі подій та знати, чим живуть райони та чого чекають від влади селяни. Тим більше, що дуже часто доводиться зустрічатися із розумними та фаховими спеціалістами, які можуть щось і порадити чи висловити дієву пропозицію. Це часто мудрі, з цікавим мисленням люди.
А щодо проблем, то з якими тільки питаннями не звертаються. Це й виділення обладнання для ФАПів, заміна вікон чи будівництво внутрішніх вбиралень у школах, проведення опалення в будинках культури, ремонт доріг. Словом, усе, що найбільше нині турбує громаду. Хоча нерідко приходять з особистими питаннями, що стосуються, приміром, життя однієї родини. Звісно, жодного звернення не лишаємо без уваги. Адже люди покладають великі сподівання на владу, й підвести їх просто не маємо права.
– 3 грудня відзначається Міжнародний день інвалідів. Що нині роблять обласна влада, депутати для поліпшення життя цієї категорії населення?
– Кілька років тому було прийнято обласну програму «Турбота». Проте справді активно працювати вона почала не так давно. Люди з особливими потребами – найбеззахисніша категорія населення. Тож лишати їхні клопоти та проблеми поза увагою – недопустимо. А тому робота ведеться різнопланова. Зокрема, проводимо постійні зустрічі з громадськими та ветеранськими організаціями. Аби забезпечити інвалідів слуховими апаратами, цього року було виділено мільйон гривень з місцевих бюджетів та майже мільйон – з обласного. Надаються кошти на зубопротезування, проведення операцій із заміни кришталика ока.
А ще чи не вперше за всі роки обласна влада приділила увагу питанню реабілітації інвалідів. Нині працюємо над розробкою проекту зведення приміщення та упорядкування повноцінного реабілітаційного центру. Окремо займаємося проблемою реабілітації діток – цього потребує близько чотирьох тисяч маленьких черкащан.
Світлана Лазоренко, «Нова Доба», № 98, 6 грудня 2011 року
– Традиційно наприкінці року підбиваємо підсумки роботи депутатського корпусу області. Більше дев’яти з половиною тисяч депутатів усіх рівнів працюють на спільну мету – поліпшення добробуту черкащан, – звертаючись до присутніх журналістів, зауважив Валерій Петрович. – Завдяки наполегливій праці вдалося досягти чимало позитивних зрушень. Та попри це маємо й ряд поки що невирішених питань. Отже роботи багато.
– Валерію Петровичу, які події року, на вашу думку, найбільш знакові?
– Цей рік був досить насиченим та продуктивним. Маємо чим похвалитися. Перш за все – це небувалий урожай, що став чи не найбільшим успіхом аграрного сектору Черкащини. Не менш важливим є й введення в експлуатацію нових об’єктів, на які Черкащина чекала роками. Зокрема, йдеться про відкриття обласної дитячої лікарні, відновлення роботи річкових портів. А це розкриває чималі перспективи в плані розвитку туризму. І вже маємо деякі домовленості в цьому напрямку з нашими сусідами – Кіровоградською областю.
Ще одне важливе питання – це розвиток села. Наприклад, упродовж року вдалося налагодити систему освітлення сільських вулиць. Крім того, відкрили сім дошкільних закладів, відремонтували сімдесят чотири школи, більше шістдесяти ФАПів. І ця робота триватиме й надалі.
Маємо й чимало планів на майбутнє. Зокрема, збираємося запровадити програму відродження сільських будинків культури. Більшість будівель нині перебуває в занедбаному стані: відсутнє опалення, протікають покрівлі. Як результат, сільська молодь не має місця для відпочинку. Звісно, це неправильно й потрібно щось міняти.
– Цього року вперше на Черкащині орендну плату за користування землею підвищено з 3 відсотків до 4,5. Що це дало?
– Приміром, по землях державної власності додатково до бюджету надійшло сорок мільйонів гривень. Натомість власники паїв отримали ще додатково понад двісті мільйонів гривень, з яких до бюджету надійшов тридцять один мільйон гривень податку. А це, у свою чергу, допомогло реалізувати цілий ряд соціальних проектів, на які чекали черкащани.
– Нині в державі проводиться робота для реформування системи місцевого самоврядування. Як відбуваються зміни на Черкащині?
– Проведення цих реформ і справді на часі. Активно вивчається досвід європейських країн. Нещодавно делегація обласної ради з діловим візитом побувала в Литві. Мали змогу на власні очі побачити роботу органів місцевого самоврядування. І тамтешня система суттєво різниться від української. Тож було на що подивитися і чого повчитися.
Чого варто очікувати після проведення реформи? Перш за все, місцеві органи самоврядування отримають більше повноважень. А отже, влада на місцях самотужки прийматиме рішення, що стосуватимуться життя громади, ставитиме завдання з розвитку, працюватиме над наповненням бюджету. А відтак й слідкуватиме за дотриманням визначених пріоритетів. Перші кроки до змін зроблено – більшість коштів уже акумулюється в місцевих бюджетах. Тож громади, розпоряджаючись фінансами, мають неабиякі можливості для вирішення найгостріших питань. З одного боку це має свій позитив. Та збільшення повноважень веде за собою й додаткову відповідальність.
Зрештою, ідеальної моделі реформування немає. Неможливо взяти готову, розроблену систему й перенести на наше суспільство. Потрібно детально вивчити й дослідити всі напрямки та можливості, проаналізувати досвід інших країн та прийняти найбільш правильне рішення.
– Чи співпрацюють органи місцевого самоврядування із міжнародними організаціями? Що це дає?
– Звісно. Маємо цілий ряд програм, спрямованих на таке співробітництво. Так, в рамках проекту ЄС/ПРООН сорок дві громади області одержали кошти для реалізації 54 проекти. Зокрема, на ремонт шкіл, ФАПів, дитячих садків. І я вважаю, що це справді чималий успіх.
– Обласна рада проводить щорічний конкурс на найкращу сільську раду. Чули, що сума винагород цього року збільшилася…
– Це дійсно так. Виплата за перше місце становить не п’ять тисяч гривень, а тридцять. І це вже досить пристойна сума, котру можна вкласти у розвиток інфраструктури населеного пункту.
– Обласна влада часто практикує роботу на місцях, проводячи зустрічі та спілкуючись із жителями Черкащини. З якими питаннями найчастіше звертаються черкащани, чи вдається вирішувати проблеми?
– На відміну від попередників, ми й справді перенесли роботу на місця. Адже саме так можемо дізнатися про те, що найбільше турбує людей, з якими проблемами та клопотам мають справу щодня. Поїздок має бути якомога більше. Депутати, закріплені за округами, просто зобов’язані бути в курсі подій та знати, чим живуть райони та чого чекають від влади селяни. Тим більше, що дуже часто доводиться зустрічатися із розумними та фаховими спеціалістами, які можуть щось і порадити чи висловити дієву пропозицію. Це часто мудрі, з цікавим мисленням люди.
А щодо проблем, то з якими тільки питаннями не звертаються. Це й виділення обладнання для ФАПів, заміна вікон чи будівництво внутрішніх вбиралень у школах, проведення опалення в будинках культури, ремонт доріг. Словом, усе, що найбільше нині турбує громаду. Хоча нерідко приходять з особистими питаннями, що стосуються, приміром, життя однієї родини. Звісно, жодного звернення не лишаємо без уваги. Адже люди покладають великі сподівання на владу, й підвести їх просто не маємо права.
– 3 грудня відзначається Міжнародний день інвалідів. Що нині роблять обласна влада, депутати для поліпшення життя цієї категорії населення?
– Кілька років тому було прийнято обласну програму «Турбота». Проте справді активно працювати вона почала не так давно. Люди з особливими потребами – найбеззахисніша категорія населення. Тож лишати їхні клопоти та проблеми поза увагою – недопустимо. А тому робота ведеться різнопланова. Зокрема, проводимо постійні зустрічі з громадськими та ветеранськими організаціями. Аби забезпечити інвалідів слуховими апаратами, цього року було виділено мільйон гривень з місцевих бюджетів та майже мільйон – з обласного. Надаються кошти на зубопротезування, проведення операцій із заміни кришталика ока.
А ще чи не вперше за всі роки обласна влада приділила увагу питанню реабілітації інвалідів. Нині працюємо над розробкою проекту зведення приміщення та упорядкування повноцінного реабілітаційного центру. Окремо займаємося проблемою реабілітації діток – цього потребує близько чотирьох тисяч маленьких черкащан.
Світлана Лазоренко, «Нова Доба», № 98, 6 грудня 2011 року