03 листопада 2011, 18:01
Про це «Нова доба» вела мову з депутатом обласної ради, головою постійної комісії з питань планування, бюджету та фінансів, начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Володимиром Багрійчуком.
– Володимире Петровичу, розподіл бюджетних коштів – основне завдання вашої комісії. Наскільки легко цього року було визначати, яким об’єктам надати пріоритет?
– Зрозуміло, що такі рішення давалися непросто, адже в кожному районі фінансування потребують десятки об’єктів. Тому навіть до найдрібнішого питання доводилося підходити, враховуючи й потреби громад, і суму коштів, яка була в розпорядженні. Звісно, аби задовольнити всіх, знадобилося б, певне, два чи й навіть більше річних бюджетів області! Тому я переконаний, що розподіл коштів насправді не головне. Набагато важливіше їх залучити, аби було що ділити.
– А які проблеми, звертаючись до комісії, порушували самі черкащани?
– Протягом року в обласну раду й до комісії, зокрема, дійсно було чимало звернень як від громадян, так і від представників влади та місцевого самоврядування. Проблеми порушували найрізноманітніші. Досить часто йшлося про спрямування коштів на заміну вікон в освітніх закладах. І, звісно, у таких питаннях намагалися йти назустріч, адже за цим стоїть економія витрат на опалення.
Узагалі, вирішення проблем освітньої галузі та підтримка молоді сьогодні в області одне з пріоритетних завдань. Недарма в регіоні діє програма доступного житла, а на одній із недавніх сесій прийнято програму розвитку гуртожитків, у межах якої відбудеться поліпшення умов проживання студентів Уманського державного педагогічного університету. Переконаний, що невдовзі на черзі будуть й інші навчальні заклади.
– У регіоні й дійсно запрацювало чимало обласних програм. На які з них кошти надавалися в першу чергу?
– Оскільки кожна така програма об’єднала найважливіші питання того чи іншого напрямку, практично всі вони фінансувалися нарівні. Щоправда, ті, від виконання яких прямо залежав добробут черкащан, усе ж були на особливому рахунку. Узяти програму освітлення вулиць, за якою сьогодні чимало сіл практично «вийшло з темряви», або «Шкільний автобус», завдяки якій організовано підвіз школярів у кожному районі. Важливою для області є і програма «Питна вода Черкащини», що дозволила вирішити проблеми з якісним водопостачанням у ряді населених пунктів, і програма «Турбота», якою передбачено вже цього року вирішити питання зубопротезування та забезпечення слуховими апаратами ветеранів.
І це лише ті, що сьогодні на слуху. А є й інші, котрі діють і дають результат. Так, на днях має бути очищено від отрутохімікатів території Лисянського та Канівського районів. Відбудеться це завдяки реалізації програми утилізації непридатних та заборонених до використання пестицидів. З часів Союзу на складах області зберігаються десятки тонн небезпечних речовин, і тривалий час це питання ніяк не вирішувалося. Сьогодні ж є програма, є фінансування, а значить, буде і розв’язання проблеми.
– Робота над бюджетом на 2012 рік в області триває. Які об’єкти й програми матимуть у ньому пріоритетне значення?
– Є цілий ряд соціальних програм, зокрема тих, що стосуються будівництва соціального та доступного житла, спортивних споруд, дитячих майданчиків, доріг… Як, власне, і цього року, у 2012-му ставиться завдання виконати максимальні обсяги робіт для втілення цих проектів в життя. Якщо ж говорити про об’єкти, то в першу чергу фінансуватимуться ті, що мають високий ступінь готовності. Крім того, безперечно, у першій низці пріоритетів стоятиме уведення в дію аеропорту в Черкасах.
– Об’єкти, що потребують коштів, є сьогодні у кожному селі. Однак, в одному справи йдуть, а в іншому не дуже. То в чому ж секрет успішного фінансування?
– З досвіду роботи головою комісії можу сказати, що там, де залучаються кошти бюджетів усіх рівнів та є підтримка спонсорів, і проекти втілюються в життя набагато швидше. Однією з важливих складових у цьому є соціальна відповідальність бізнесу. Звісно, ніхто з власної ініціативи не зробить селу дорогу чи ремонт у ФАПі, а тому має проводитися робота для укладання договорів про соціальне партнерство. Адже якщо ти господарюєш на цій землі, маєш подбати і про людей, які тут проживають…
Звісно, можна щось зробити, покладаючись лише на обласний чи Державний бюджети. Однак значних результатів без поєднання всіх можливостей досягти навряд чи вдасться.
Неля Раіна, «Нова доба», №89, 3 листопада 2011 року
– Володимире Петровичу, розподіл бюджетних коштів – основне завдання вашої комісії. Наскільки легко цього року було визначати, яким об’єктам надати пріоритет?
– Зрозуміло, що такі рішення давалися непросто, адже в кожному районі фінансування потребують десятки об’єктів. Тому навіть до найдрібнішого питання доводилося підходити, враховуючи й потреби громад, і суму коштів, яка була в розпорядженні. Звісно, аби задовольнити всіх, знадобилося б, певне, два чи й навіть більше річних бюджетів області! Тому я переконаний, що розподіл коштів насправді не головне. Набагато важливіше їх залучити, аби було що ділити.
– А які проблеми, звертаючись до комісії, порушували самі черкащани?
– Протягом року в обласну раду й до комісії, зокрема, дійсно було чимало звернень як від громадян, так і від представників влади та місцевого самоврядування. Проблеми порушували найрізноманітніші. Досить часто йшлося про спрямування коштів на заміну вікон в освітніх закладах. І, звісно, у таких питаннях намагалися йти назустріч, адже за цим стоїть економія витрат на опалення.
Узагалі, вирішення проблем освітньої галузі та підтримка молоді сьогодні в області одне з пріоритетних завдань. Недарма в регіоні діє програма доступного житла, а на одній із недавніх сесій прийнято програму розвитку гуртожитків, у межах якої відбудеться поліпшення умов проживання студентів Уманського державного педагогічного університету. Переконаний, що невдовзі на черзі будуть й інші навчальні заклади.
– У регіоні й дійсно запрацювало чимало обласних програм. На які з них кошти надавалися в першу чергу?
– Оскільки кожна така програма об’єднала найважливіші питання того чи іншого напрямку, практично всі вони фінансувалися нарівні. Щоправда, ті, від виконання яких прямо залежав добробут черкащан, усе ж були на особливому рахунку. Узяти програму освітлення вулиць, за якою сьогодні чимало сіл практично «вийшло з темряви», або «Шкільний автобус», завдяки якій організовано підвіз школярів у кожному районі. Важливою для області є і програма «Питна вода Черкащини», що дозволила вирішити проблеми з якісним водопостачанням у ряді населених пунктів, і програма «Турбота», якою передбачено вже цього року вирішити питання зубопротезування та забезпечення слуховими апаратами ветеранів.
І це лише ті, що сьогодні на слуху. А є й інші, котрі діють і дають результат. Так, на днях має бути очищено від отрутохімікатів території Лисянського та Канівського районів. Відбудеться це завдяки реалізації програми утилізації непридатних та заборонених до використання пестицидів. З часів Союзу на складах області зберігаються десятки тонн небезпечних речовин, і тривалий час це питання ніяк не вирішувалося. Сьогодні ж є програма, є фінансування, а значить, буде і розв’язання проблеми.
– Робота над бюджетом на 2012 рік в області триває. Які об’єкти й програми матимуть у ньому пріоритетне значення?
– Є цілий ряд соціальних програм, зокрема тих, що стосуються будівництва соціального та доступного житла, спортивних споруд, дитячих майданчиків, доріг… Як, власне, і цього року, у 2012-му ставиться завдання виконати максимальні обсяги робіт для втілення цих проектів в життя. Якщо ж говорити про об’єкти, то в першу чергу фінансуватимуться ті, що мають високий ступінь готовності. Крім того, безперечно, у першій низці пріоритетів стоятиме уведення в дію аеропорту в Черкасах.
– Об’єкти, що потребують коштів, є сьогодні у кожному селі. Однак, в одному справи йдуть, а в іншому не дуже. То в чому ж секрет успішного фінансування?
– З досвіду роботи головою комісії можу сказати, що там, де залучаються кошти бюджетів усіх рівнів та є підтримка спонсорів, і проекти втілюються в життя набагато швидше. Однією з важливих складових у цьому є соціальна відповідальність бізнесу. Звісно, ніхто з власної ініціативи не зробить селу дорогу чи ремонт у ФАПі, а тому має проводитися робота для укладання договорів про соціальне партнерство. Адже якщо ти господарюєш на цій землі, маєш подбати і про людей, які тут проживають…
Звісно, можна щось зробити, покладаючись лише на обласний чи Державний бюджети. Однак значних результатів без поєднання всіх можливостей досягти навряд чи вдасться.
Неля Раіна, «Нова доба», №89, 3 листопада 2011 року