Чому екологи можуть заборонити вилов риби на водосховищі та про долю очисних у Золотоноші - «Нова доба», №87, 27 жовтня 2011 року

27 жовтня 2011, 18:57
Про це «Новій Добі» розповів депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань екології, природокористування, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій, ректор Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Микола Кришталь.

– Миколо Андрійовичу, минув рік, відколи комісія працює в новому складі. Яке питання було найрезонанснішим за цей час?

– За рік довелося вивчати чимало важливих для регіону проблем, однак найбільш складним стало питання використання мисливських угідь. Річ у тім, що в цій сфері обласна прокуратура виявила цілий ряд порушень. Деякі мисливські господарства користувалися угіддями, не виконуючи покладених на себе зобов’язань, а часто навіть не маючи необхідних дозволів. Відтак, прокуратура оскаржила рішення попередніх сесій, і якраз наша комісія вивчала ситуацію, перш ніж винести питання на розсуд депутатів.

Власне, наведення ладу в цій сфері триває ще й сьогодні, адже є організації, не згідні з рішенням обласної ради та висновками прокуратури. Тому окремі питання нині розглядаються в судовому порядку.

– Багато розмов велося і навколо екологічної ситуації Кременчуцького водосховища, що виникла внаслідок неконтрольованого вилову риби…

– Дійсно, у результаті перевірок виявлено чимало порушень у діяльності риболовецьких господарств. Із 43 організацій, що мали право на вилов риби на водосховищі, лише чотири здійснювали діяльність у повній відповідності до чинних вимог! Ще 12 мали незначні порушення, натомість решті було заборонено вилов у зв’язку з грубим недотриманням законодавства.

У результаті екологічна інспекція області сьогодні ставить питання про те, щоб на три роки взагалі заборонити вилов риби на Кременчуцькому водосховищі. На думку екологів, це дозволить виправити ситуацію. Якщо така пропозиція зрештою буде направлена на розгляд нашої комісії, будемо вивчати ситуацію глибше.

– Які ще, пов’язані з екологією питання, сьогодні гостро стоять в області?

– Насамперед, хочу сказати про реконструкцію очисних споруд у Золотоноші. Нещодавно було завершено перший етап їх відновлення і вже невдовзі розпочнеться другий. У вирішенні цієї проблеми беремо безпосередню участь, адже фінансування робіт здійснюється за рахунок спеціального фонду. Саме комісія розглядає питання розподілу коштів і зрештою виносить свою пропозицію на розгляд сесії.

Сьогодні є необхідність не розпорошувати, а концентрувати ресурси, і реконструкція очисних споруд у Золотоноші є одним із першочергових заходів у цьому плані. Уже вирішено, що по завершенні робіт буде проведено і чищення річки Золотоношки, екологія якої сьогодні ще потерпає.

– Схоже, цей рік для комісії видався напруженим. До вирішення яких проблем докладете рук у найближчій перспективі?

– Великий відсоток нашої роботи стосується промислового видобутку води для потреб підприємств та жителів області. Якщо процедуру витримано, проблем, як правило, не виникає. Адже такі питання розглядаються в першу чергу, оскільки пов’язані зі створенням нових робочих місць.

Власне, з ракурсу зайнятості населення оцінюємо й розробку родовищ корисних копалин. Так, сьогодні актуальним є питання видобутку бурого вугілля на Звенигородщині та Катеринопільщині, а також піску та різних видів глин. Звісно, поруч із цим стоїть і необхідність відновлення тих зон, де вже завершено такі роботи.

– До складу комісії входять представники різних політичних сил. Цікаво, чи впливає це на роботу?

– Незалежно від партійності, ми знайшли спільну мову. Усі рішення приймаються колегіально, з урахуванням висновків цілого ряду експертів і, звісно, досвіду роботи кожного депутата. Словом, намагаємося працювати ефективно, адже екологія та природозбереження – це питання, що стосуються кожного. Так, сьогодні спільно вирішуємо проблему розміщення в обласному центрі муфельної печі, що необхідна Черкащині для знищення медичних відходів. Переконаний, що відповідне рішення буде запропоновано вже на найближчій сесії.

Неля Раіна «Нова доба», №87, 27 жовтня 2011 року