15 жовтня 2011, 18:54
Минув майже рік з часу виборів депутатів місцевих рад. Про роботу, яка була проведена за цей період, а також про перспективи і плани розмова з Героєм України, депутатом обласної ради, головою постійної комісії з питань агропромислового комплексу, соціального розвитку села та земельних відносин Геннадієм Бобовим.
— Геннадію Борисовичу, рік тому, в період передвиборчої кампанії ви говорили про те, що Черкащина має змінитися на краще. Скажіть, чи вдалося за період, що минув, створити умови для розвитку області?
— Неповний рік — це надто малий період часу. Але я вважаю, що нам удалося відпрацювати на «четвірку», чи, як сьогодні кажуть, на 8 балів. Перше значне досягнення — це розвиток соціальної інфраструктури. Це заслуга в першу чергу голови Черкаської ОДА Сергія Борисовича Тулуба, обласної адміністрації та обласної ради. Черкащина почала розбудовуватися на ділі, а не на словах. Сьогодні в області кожні три дні відкривається два нові об’єкти. Це дитячі садочки, спортивні майданчики, басейни. Наведу свіжий приклад — нещодавно в селі Селище Корсунь-Шевченківського району був відкритий дитячий садок. Селяни чекали його двадцять років. Тепер цей заклад найкращий у районі. Ще один приклад — запрацював басейн у школі ім. Захаренка в селі Сахнівка Корсунь-Шевченківського району, на який очікували 12 років. Влада реалізовує свої обіцянки.
— Але критика відносно дій влади лунає досі. Наприклад, кажуть, що будівництво багатьох об’єктів непотрібне області…
— Так можуть говорити лише ті, хто звик будувати собі державні дачі за казенний рахунок, і більше нічого! Спитайте батьків дітей дошкільного віку, чи потрібні їм дитячі садочки! Спитайте людей, яким цього року проведено світло на вулиці — чи потрібні ліхтарі! Спитайте батьків дітей, які добираються до шкіл із віддалених населених пунктів, чи потрібні їм шкільні автобуси, які обласна влада закуповує сьогодні! Вважаю, що критика — це дуже потрібна річ. Але коли люди починають говорити на «біле» — «чорне» і критикувати за те, що влада розбудовує їхню Батьківщину — це вже занадто.
— Скажіть, а скільки загалом об’єктів планується ввести в експлуатацію у 2011 році на селі?
— У середині лютого ми на сесії обласної ради прийняли програму економічного і соціального розвитку Черкаської області на 2011 рік. До цього ми детально розглянули її на засіданні комісії, адже соціальний розвиток села є нашим пріоритетом у роботі. Згідно з програмою, мають відновити свою роботу три закриті дошкільні навчальні заклади, у школи закуплено 200 одиниць комп’ютерної техніки, придбано 42 автобуси для школярів. Відновиться показ фільмів у 9 сільських клубах, на базі 11 фельдшерсько-акушерських пунктів відкриються лікарські амбулаторії, 16 пунктів швидкої медичної допомоги розпочнуть свою роботу, 33 населені пункти буде газифіковано, реконструйовано та добудовано 49 об’єктів соціально-культурного призначення. За цими скупими цифрами — людські долі, реальне покращення життя селянина. Впевнений, ц і плани будуть виконані у повному обсязі. Більше того, в 2012 році нам потрібно буде збільшити фінансування сіл Черкащини. Адже за останні 20 років проблем накопичилося дуже багато. Відповідно, для того, щоб їх подолати, щороку необхідно нарощувати обсяги реконструкції та будівництва.
— Тобто ви вважаєте, що села Черкащини будуть відновлюватися?
— Інакше і бути не може. Сьогодні ми розбудовуємо Черкаську область не лише для того, щоб поліпшити якість життя людей. Це тактична мета, яка розуміється сама собою. Але мова йде також про далекоглядні, стратегічні плани. Чому в багатьох селах сьогодні стоять хати-пустки, населення зменшується, а деякі населені пункти взагалі зникають з карти України? Тому що молодь не хоче залишатися в селі. Їй потрібна робота, сучасні комунікації, організація дозвілля. Саме тому молоді люди їдуть з рідного села до Києва, Черкас або й у чужий край. Завдання влади — створити такі умови, щоб молодь отримувала освіту і поверталася додому, де на людей очікувала б постійна робота з гідною оплатою. Тоді зникнуть хати-пустки, а на вулицях буде лунати дитячий сміх. Черкаське село оживе і стане заможним. Саме на такий результат ми працюємо сьогодні. Це довгий шлях, який не пройти за один чи два роки. Але я впевнений, що нам така робота по плечу. Ми обов’язково досягнемо результату.
— А які конкретні кроки були зроблені вашою комісією для того, щоб забезпечити людей роботою?
— Цього року спільно з обласною адміністрацією ми працювали над програмами розвитку тваринництва. Знаєте, це доволі болюча тема. Вже багато років як на Черкащині, так і по всій Україні, зменшується поголів’я великої рогатої худоби та свиней. Наше тваринництво занепадає, скорочується виробництво молока і м’яса, ферми починають простоювати. Це удар не тільки по вітчизняному виробникові, хоча питання зростання імпорту в Україну білоруського масла і молока — це дуже актуальна тема. Це також і втрата робочих місць на селі. Саме тому нами була проведена робота щодо двох програм, націлених на розвиток свинарства і молочного скотарства. Ми поставили досить амбітні цілі — збільшення поголів’я великої рогатої худоби та свиней на 3-5% щороку. Це збільшення має відбуватися за рахунок великотоварних виробництв, а не за рахунок збільшення поголів’я у населення, адже майбутнє тваринництва — за великими сучасними фермами. Нами була розроблена низка механізмів, направлених на стимулювання галузі. Звичайно, вони обмежені повноваженнями обласної ради. Ми не можемо змінювати закони і стимулювати тваринництво більш ефективними методами. Але, я впевнений, що реалізація програм піде на користь тваринництву Черкащини і створить спочатку сотні, а потім тисячі нових робочих місць по всій території області.
— Які соціальні акції ви проводите, і що планується?
— Нинішнього року я продовжив акцію «Читачам Черкащини» і знов відправив книги в кілька бібліотек. Продовжую виплачувати стипендії переможцям конкурсу «Обдарована дитина». Всі троє студентів із Монастирищенського, Жашківського та Звенигородського районів навчаються у Києві і стабільно отримують стипендію. Продовжую надавати матеріальну допомогу ветеранам війни. Наступного року хочемо запустити програму зариблення річок Черкащини.
— Відомо, що ви проводите прийоми громадян і з вересня відкрили постійно діючу приймальню в Корсуні-Шевченківському. З якими питаннями доводиться стикатися найчастіше?
— Питання, які хвилюють людей, дуже різноманітні. Я за місяць опрацьовую десятки різних запитів: від допомоги школам і музеям до особистих прохань. Такі прохання переважно стосуються помилок чи неуважності чиновників і недосконалого українського законодавства. В однієї бабусі в документі допустили помилку, для іншої людини чиновник не вирішує питання проведення радіо, третій — вкладник, якого надурили спритні ділки. Як депутат обласної ради, намагаюсь допомогти всім, але я не чарівник. У мою приймальню можна надати запит щодо отримання безкоштовної юридичної допомоги. Наші спеціалісти роз’яснюють громадянам закони і допомагають у незрозумілих ситуаціях. Щось вирішую сам, по окремих випадках я намагаюся говорити із Сергієм Борисовичем Тулубом. За необхідності намагаюся вирішити питання в Києві. Одним словом, допомагаю, чим можу. Свої обіцянки я виконую — мені не соромно дивитися людям в очі.
Світлана Сергієнко «Черкащина регіональна», №38, 15 жовтня 2011 року
— Геннадію Борисовичу, рік тому, в період передвиборчої кампанії ви говорили про те, що Черкащина має змінитися на краще. Скажіть, чи вдалося за період, що минув, створити умови для розвитку області?
— Неповний рік — це надто малий період часу. Але я вважаю, що нам удалося відпрацювати на «четвірку», чи, як сьогодні кажуть, на 8 балів. Перше значне досягнення — це розвиток соціальної інфраструктури. Це заслуга в першу чергу голови Черкаської ОДА Сергія Борисовича Тулуба, обласної адміністрації та обласної ради. Черкащина почала розбудовуватися на ділі, а не на словах. Сьогодні в області кожні три дні відкривається два нові об’єкти. Це дитячі садочки, спортивні майданчики, басейни. Наведу свіжий приклад — нещодавно в селі Селище Корсунь-Шевченківського району був відкритий дитячий садок. Селяни чекали його двадцять років. Тепер цей заклад найкращий у районі. Ще один приклад — запрацював басейн у школі ім. Захаренка в селі Сахнівка Корсунь-Шевченківського району, на який очікували 12 років. Влада реалізовує свої обіцянки.
— Але критика відносно дій влади лунає досі. Наприклад, кажуть, що будівництво багатьох об’єктів непотрібне області…
— Так можуть говорити лише ті, хто звик будувати собі державні дачі за казенний рахунок, і більше нічого! Спитайте батьків дітей дошкільного віку, чи потрібні їм дитячі садочки! Спитайте людей, яким цього року проведено світло на вулиці — чи потрібні ліхтарі! Спитайте батьків дітей, які добираються до шкіл із віддалених населених пунктів, чи потрібні їм шкільні автобуси, які обласна влада закуповує сьогодні! Вважаю, що критика — це дуже потрібна річ. Але коли люди починають говорити на «біле» — «чорне» і критикувати за те, що влада розбудовує їхню Батьківщину — це вже занадто.
— Скажіть, а скільки загалом об’єктів планується ввести в експлуатацію у 2011 році на селі?
— У середині лютого ми на сесії обласної ради прийняли програму економічного і соціального розвитку Черкаської області на 2011 рік. До цього ми детально розглянули її на засіданні комісії, адже соціальний розвиток села є нашим пріоритетом у роботі. Згідно з програмою, мають відновити свою роботу три закриті дошкільні навчальні заклади, у школи закуплено 200 одиниць комп’ютерної техніки, придбано 42 автобуси для школярів. Відновиться показ фільмів у 9 сільських клубах, на базі 11 фельдшерсько-акушерських пунктів відкриються лікарські амбулаторії, 16 пунктів швидкої медичної допомоги розпочнуть свою роботу, 33 населені пункти буде газифіковано, реконструйовано та добудовано 49 об’єктів соціально-культурного призначення. За цими скупими цифрами — людські долі, реальне покращення життя селянина. Впевнений, ц і плани будуть виконані у повному обсязі. Більше того, в 2012 році нам потрібно буде збільшити фінансування сіл Черкащини. Адже за останні 20 років проблем накопичилося дуже багато. Відповідно, для того, щоб їх подолати, щороку необхідно нарощувати обсяги реконструкції та будівництва.
— Тобто ви вважаєте, що села Черкащини будуть відновлюватися?
— Інакше і бути не може. Сьогодні ми розбудовуємо Черкаську область не лише для того, щоб поліпшити якість життя людей. Це тактична мета, яка розуміється сама собою. Але мова йде також про далекоглядні, стратегічні плани. Чому в багатьох селах сьогодні стоять хати-пустки, населення зменшується, а деякі населені пункти взагалі зникають з карти України? Тому що молодь не хоче залишатися в селі. Їй потрібна робота, сучасні комунікації, організація дозвілля. Саме тому молоді люди їдуть з рідного села до Києва, Черкас або й у чужий край. Завдання влади — створити такі умови, щоб молодь отримувала освіту і поверталася додому, де на людей очікувала б постійна робота з гідною оплатою. Тоді зникнуть хати-пустки, а на вулицях буде лунати дитячий сміх. Черкаське село оживе і стане заможним. Саме на такий результат ми працюємо сьогодні. Це довгий шлях, який не пройти за один чи два роки. Але я впевнений, що нам така робота по плечу. Ми обов’язково досягнемо результату.
— А які конкретні кроки були зроблені вашою комісією для того, щоб забезпечити людей роботою?
— Цього року спільно з обласною адміністрацією ми працювали над програмами розвитку тваринництва. Знаєте, це доволі болюча тема. Вже багато років як на Черкащині, так і по всій Україні, зменшується поголів’я великої рогатої худоби та свиней. Наше тваринництво занепадає, скорочується виробництво молока і м’яса, ферми починають простоювати. Це удар не тільки по вітчизняному виробникові, хоча питання зростання імпорту в Україну білоруського масла і молока — це дуже актуальна тема. Це також і втрата робочих місць на селі. Саме тому нами була проведена робота щодо двох програм, націлених на розвиток свинарства і молочного скотарства. Ми поставили досить амбітні цілі — збільшення поголів’я великої рогатої худоби та свиней на 3-5% щороку. Це збільшення має відбуватися за рахунок великотоварних виробництв, а не за рахунок збільшення поголів’я у населення, адже майбутнє тваринництва — за великими сучасними фермами. Нами була розроблена низка механізмів, направлених на стимулювання галузі. Звичайно, вони обмежені повноваженнями обласної ради. Ми не можемо змінювати закони і стимулювати тваринництво більш ефективними методами. Але, я впевнений, що реалізація програм піде на користь тваринництву Черкащини і створить спочатку сотні, а потім тисячі нових робочих місць по всій території області.
— Які соціальні акції ви проводите, і що планується?
— Нинішнього року я продовжив акцію «Читачам Черкащини» і знов відправив книги в кілька бібліотек. Продовжую виплачувати стипендії переможцям конкурсу «Обдарована дитина». Всі троє студентів із Монастирищенського, Жашківського та Звенигородського районів навчаються у Києві і стабільно отримують стипендію. Продовжую надавати матеріальну допомогу ветеранам війни. Наступного року хочемо запустити програму зариблення річок Черкащини.
— Відомо, що ви проводите прийоми громадян і з вересня відкрили постійно діючу приймальню в Корсуні-Шевченківському. З якими питаннями доводиться стикатися найчастіше?
— Питання, які хвилюють людей, дуже різноманітні. Я за місяць опрацьовую десятки різних запитів: від допомоги школам і музеям до особистих прохань. Такі прохання переважно стосуються помилок чи неуважності чиновників і недосконалого українського законодавства. В однієї бабусі в документі допустили помилку, для іншої людини чиновник не вирішує питання проведення радіо, третій — вкладник, якого надурили спритні ділки. Як депутат обласної ради, намагаюсь допомогти всім, але я не чарівник. У мою приймальню можна надати запит щодо отримання безкоштовної юридичної допомоги. Наші спеціалісти роз’яснюють громадянам закони і допомагають у незрозумілих ситуаціях. Щось вирішую сам, по окремих випадках я намагаюся говорити із Сергієм Борисовичем Тулубом. За необхідності намагаюся вирішити питання в Києві. Одним словом, допомагаю, чим можу. Свої обіцянки я виконую — мені не соромно дивитися людям в очі.
Світлана Сергієнко «Черкащина регіональна», №38, 15 жовтня 2011 року