10 березня 2017, 17:25
Шевченкові рядки «Заповіту» \"Як умру, то поховайте...\" стали для іноземних студентів певним одкровенням. А хто з українців не знає цих слів твору, написаного в тяжкі для майбутнього генія дня? Яким чином вдалося поету інтуїтивно передати біль подальшої розлуки з Україною, як і тривогу за її долю, – то вже одному Богові відомо.
Викладачі і студенти Черкаського державного технологічного університету гаряче відгукнулись на пропозицію КП \"Черкасиоблкіно\" долучитися та дещо своєрідно відзначити Шевченківські дні – і народження, і роковин його смерті.
Вшанування пам’яті Поета провели у залі Обласного краєзнавчого музею. Перед початком зустрічаємо юнака характерної східної зовнішності. Представляється: «Мене звати – Го Сі Джу, родом з Китаю. Дуже хвилююсь, бо зараз буду читати китайською мовою \"Шевченків Заповіт».
За кілька хвилин він вийде на сцену і прочитає ці 23 рядки. Виразно, натхненно. Реагували, щиро аплодуючи, теж студенти - з ЧДТУ, Черкаського медичного коледжу, Політехнічного технікуму.
А на сцені і далі триває дійство – читають Шевченка Ібрагім, Джордж, Іслам, Орландо…
Студенти представляються, називають країни, з яких приїхали навчатися до Черкас. А це – Нігерія й Туреччина, Гвінея і Туркменістан, Гвінея-Бісау і Азербайджан.Усіх їх заохотили вивчати нашу мову і поезію – ентузіасти-викладачі: Ніна Василенко, Олена Деньга, Людмила Сидоренко та їхні колеги з ЧДТУ, кафедри української мови та загального мовознавства.
А далі присутні переглянули стрічку про малу батьківщину Тараса Шевченка, відео з вистави Черкаського обласного музично-драматичного театру. Свої пісні на вірші Тараса Шевченка подарували родинне тріо з села Мошни Черкаського району, яке освячене перебуванням тут поета і тепер там є музей його імені.
Після завершення заходу, іноземні студенти вирішили, що у травневі дні, у чергову річницю перепоховання Тараса Шевченка, обов\'язково відвідають місця, чиї краєвиди побачили на екрані, відвідають Канів. Адже його поезія вже стала їм близькою.