16 липня 2014, 20:17
Наталія Віргуш, «Черкаський край», №56, 16 липня 2014 року
Краса незрівнянна – таке почуття викликають ліси, підпорядковані державному підприємству «Смілянське лісове господарство». Розташовані вони на величезній площі у 36,1 тисячі гектара на території Смілянського, Городищенського та Корсунь-Шевченківського районів. Формувалися ці потужні лісові масиви багатьма поколіннями лісівників. Та найбільший розвиток, упорядкованість, увагу до поліпшення якісного складу деревних порід, невиснажливе лісокористування і водночас високу економічну ефективність цей лісовий світ отримав за останні десять років, коли Смілянський лісгосп очолив Юрій Сегеда – фахівець нової формації. Під його керівництвом колись відсталий лісгосп перетворився на передове підприємство, яке з року в рік входить у трійку лідерів у системі Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства. Самого ж Юрія Сегеду, депутата обласної ради, неодноразово було визнано кращим директором року в лісовій галузі області.
– Юрію Юрійовичу, ДП «Смілянський лісгосп» відоме не лише в області, а й в Україні завдяки сучасним методам господарювання. Приміром, саме ваше підприємство одним із перших в області запровадило вирощування сіянців лісових дерев методом закритої кореневої системи. В лісгоспі створено єдину систему електронного обліку деревини. Смілянський лісгосп – єдиний на Черкащині – отримав цього року сертифікат FSC, який свідчить, що його продукція відповідає міжнародним стандартам. А це – прямий шлях на європейські ринки. Взагалі, складається враження, що ви постійно дієте на випередження.
– А інакше працювати сьогодні й не можна. Весь світ живе в надшвидкісному ритмі ХХІ-го століття, діє за новими технологіями, в тому числі й у лісовій галузі. Тому бути конкурентоспроможними в цьому просторі ми просто зобов\'язані.
Так, підписання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом та його країнами з одного боку відкриває нам ринки збуту в Європі, з іншого – нашу лісопродукцію там ніхто не купуватиме, якщо вона не відповідатиме європейським стандартам.
Отримати ж сертифікат FSC Лісової опікунської ради-міжнародної організації, яка підтверджує екологічну й соціальну відповідальність виробника лісопродукції, – далеко не просто. Бо й перевіряється буквально все: відповідність ведення лісового господарства певним екологічним, економічним, соціальним, законодавчим вимогам, оцінюється повний комплекс лісогосподарських робіт – від посадки лісу до заготівлі деревини тощо.
Але ми все це витримали успішно й сьогодні маємо повне право маркувати нашу деревину знаком FSC. А отже, й виходити з нею на так звані «екологічно чутливі» ринки Європи, де активно зростає попит на товари, вироблені без шкоди для природи. До речі, покупці і в Європі, і в Америці в першу чергу дивляться, чи є на деревині знак FSC. Тож отримання такого сертифіката – це для нас як зелене світло на шляху до європейської і світової спільноти. Я взагалі вважаю: від того, як ми працюватимемо, залежатиме і те, наскільки довго- чи короткостроковим буде термін нашого входження в Євросоюз. У даному випадку йдеться про вирощування екологічно чистого, якісного лісу, виробництва такої деревини, яка б задовольняла вимоги як закордонного, так і вітчизняного споживача.
– Але ж дерево просто собі росте. І яким воно буде, ще невідомо.
– Це далеко не так. Починаючи від відбірного насіння – до сіянців, які ми вирощуємо в розсадниках, і далі – при догляді за рослинами в посадках, ми можемо передбачити, яким буде якісний склад деревних порід. До речі, щороку в своїх розсадниках ми вирощуємо 800 тисяч стандартних сіянців. У тому числі на даний час маємо 100 тисяч сіянців дуба із закритою кореневою системою. Цей метод ми застосовуємо вже кілька років, і він довів свої переваги. Ріст рослин прискорюється в два-три рази, вони більш стійкі до погодних умов, їхні корені не пошкоджуються шкідниками. До того ж ця технологія ще й економічно вигідна, бо зникає потреба висаджувати на ділянці велику кількість сіянців, зважаючи на можливі втрати. А оскільки дерева формуються за сприятливих умов, то і їхня деревина в майбутньому обіцяє бути високоякісною. Плануємо цю систему вирощування сіянців дубів механізувати. За новою методикою крапельного зрошування вирощується й сосна звичайна. До речі, у Мліївському лісництві саме для неї ми створили недавно ще один розсадник площею один гектар.
Наше головне завдання – це лісовідновлення. Щорічно лісгоспом створюється 150- 180 гектарів лісових культур. Так, приміром, цьогоріч при плані 120 гектарів ми вже посадили 180,2 гектара лісу. Тобто планове завдання виконано на 150,2 відсотка. Торік було засаджено 163 гектари лісових угідь, що теж перевищило планові показники.
Лісу повинно бути багато – для здоров\'я людей, захисту екосистеми, стабільності кліматичних умов у регіоні, чистоти повітря, просто для відпочинку. От тільки нема-нема, та й почуєш інколи: он, мовляв, лісівники знову ліс рубають. А те, скільки посаджено, скільки вже підросло молодих насаджень, ніби й не видно. Як і того, яку важку працю вкладено в те, щоб посадити кожен сіянець, виростити його, доглянути, захистити від шкідників, пожеж. Я низько вклоняюсь теперішнім працівникам нашого лісгоспу і тим, хто працював до нас, за їхній понадважкий труд, завдяки якому маємо такі величні и розкішні ліси, які сьогодні милують око й працюють на економіку нашого регіону, області, держави.
– Але ж і заготівля деревини для лісгоспу – справа повсякденна.
– Це – виробництво. І воно мусить бути економічно ефективним. Але в жодному разі невиснажливим для лісу. Тому кожне дерево, яке планується зрубати, кожна лісова площа підлягає обстеженню, на все є відповідна документація. Лісопродукція ж підлягає електронному обліку.
Рубки проводяться з різних причин. І не тільки для продажу. Зайва поросль вирубується для освітлення та прочищення на ділянках молодняку. Таких рубок догляду за шість місяців цього року ми вже провели на площі майже 90 гектарів. Є рубки формування лісу – прорідження та прохідні. І цю роботу цього року виконано на площі 400 гектарів. Підлягає рубці перестиглий ліс, сприятливий для хвороб та шкідників. Але ж і саджаємо ми набагато більше, ніж вирубуємо. Кошти за отриману деревину знову ж таки вкладаються у розвиток лісів, облаштування лісових доріг, створення рекреаційних зон, технічне й технологічне оснащення господарства.
Споживачі нашої продукції – це переважно вітчизняні товаровиробники, хоча ліс сьогодні ми продаємо й у Туреччину, Грузію, Голландію. Знайшла свого покупця й низькосортна деревина, яку у нас купують в основному теплоенергетики для застосування у виробництві альтернативних технологій опалення. Як, приміром, TOB «Смілаенергопромтранс», яке опалює таким чином частину Сміли. На дрова, тирсу зараз переводяться котельні шкіл, лікарень, інших закладів соціального призначення.
Якщо ж узяти до уваги, що торік ми сплатили понад 4,5 мільйона гривень податків, до єдиного соціального внеску перерахували більше 3,2 мільйона гривень, то, думається, значимість Смілянського лісгоспу доводити не доводиться.
– Вас знають як керівника, який, ставлячи перед собою мету, завжди її досягає.
– Кожен результат починається зі всебічно обміркованої перспективи. Лісгосп повинен неухильно розвиватися і рухатися вперед. Тільки так ми можемо досягти успіху. І наразі його досягаємо. Спільно – з колективом, який я вважаю одним із найпрофесійніших у лісовій галузі області. До речі, майже всі наші працівники мають вищу або ж середню спеціальну галузеву освіту. Таку мету – вийти на вищий рівень професійних знань – теж було свого часу поставлено. Сьогодні ж маємо результат: Смілянський лісгосп упевнено утримує лідерство з продуктивності праці на одного працюючого по обласному управлінню. А це, між іншим, понад 199 тисяч гривень на одного працюючого. Додам: середній вік нашого колективу – 30-35 років. Головному лісничому Олександру Шкодичу, наприклад, лише 28 років. Тож у такого молодого, самовідданого в роботі й високопрофесійного колективу й перспективи великі.
Найближчим часом плануємо створення декоративного лісорозсадника. Маємо для цього хорошу базу рослин, от тільки розкидані вони по всіх лісництвах і належного економічного ефекту не дають. Організувати єдину ділянку вирощування і продажу – це буде вигідно всім: і лісгоспу, і підприємцям, які завозять декоративні рослини чомусь аж із Польщі, які в нашій землі досить швидко гинуть. Ми ж пропонуємо свої – не менш гарні, але стійкі й вдвічі дешевші.
За довідками з цього та інших питань, пов\'язаних з реалізацією лісопродукції, слід звертатися телефоном (04733) 4-25-29; факс (04733) 4-70-87; e-mail: Smilalis@bk.ru.
Краса незрівнянна – таке почуття викликають ліси, підпорядковані державному підприємству «Смілянське лісове господарство». Розташовані вони на величезній площі у 36,1 тисячі гектара на території Смілянського, Городищенського та Корсунь-Шевченківського районів. Формувалися ці потужні лісові масиви багатьма поколіннями лісівників. Та найбільший розвиток, упорядкованість, увагу до поліпшення якісного складу деревних порід, невиснажливе лісокористування і водночас високу економічну ефективність цей лісовий світ отримав за останні десять років, коли Смілянський лісгосп очолив Юрій Сегеда – фахівець нової формації. Під його керівництвом колись відсталий лісгосп перетворився на передове підприємство, яке з року в рік входить у трійку лідерів у системі Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства. Самого ж Юрія Сегеду, депутата обласної ради, неодноразово було визнано кращим директором року в лісовій галузі області.
– Юрію Юрійовичу, ДП «Смілянський лісгосп» відоме не лише в області, а й в Україні завдяки сучасним методам господарювання. Приміром, саме ваше підприємство одним із перших в області запровадило вирощування сіянців лісових дерев методом закритої кореневої системи. В лісгоспі створено єдину систему електронного обліку деревини. Смілянський лісгосп – єдиний на Черкащині – отримав цього року сертифікат FSC, який свідчить, що його продукція відповідає міжнародним стандартам. А це – прямий шлях на європейські ринки. Взагалі, складається враження, що ви постійно дієте на випередження.
– А інакше працювати сьогодні й не можна. Весь світ живе в надшвидкісному ритмі ХХІ-го століття, діє за новими технологіями, в тому числі й у лісовій галузі. Тому бути конкурентоспроможними в цьому просторі ми просто зобов\'язані.
Так, підписання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом та його країнами з одного боку відкриває нам ринки збуту в Європі, з іншого – нашу лісопродукцію там ніхто не купуватиме, якщо вона не відповідатиме європейським стандартам.
Отримати ж сертифікат FSC Лісової опікунської ради-міжнародної організації, яка підтверджує екологічну й соціальну відповідальність виробника лісопродукції, – далеко не просто. Бо й перевіряється буквально все: відповідність ведення лісового господарства певним екологічним, економічним, соціальним, законодавчим вимогам, оцінюється повний комплекс лісогосподарських робіт – від посадки лісу до заготівлі деревини тощо.
Але ми все це витримали успішно й сьогодні маємо повне право маркувати нашу деревину знаком FSC. А отже, й виходити з нею на так звані «екологічно чутливі» ринки Європи, де активно зростає попит на товари, вироблені без шкоди для природи. До речі, покупці і в Європі, і в Америці в першу чергу дивляться, чи є на деревині знак FSC. Тож отримання такого сертифіката – це для нас як зелене світло на шляху до європейської і світової спільноти. Я взагалі вважаю: від того, як ми працюватимемо, залежатиме і те, наскільки довго- чи короткостроковим буде термін нашого входження в Євросоюз. У даному випадку йдеться про вирощування екологічно чистого, якісного лісу, виробництва такої деревини, яка б задовольняла вимоги як закордонного, так і вітчизняного споживача.
– Але ж дерево просто собі росте. І яким воно буде, ще невідомо.
– Це далеко не так. Починаючи від відбірного насіння – до сіянців, які ми вирощуємо в розсадниках, і далі – при догляді за рослинами в посадках, ми можемо передбачити, яким буде якісний склад деревних порід. До речі, щороку в своїх розсадниках ми вирощуємо 800 тисяч стандартних сіянців. У тому числі на даний час маємо 100 тисяч сіянців дуба із закритою кореневою системою. Цей метод ми застосовуємо вже кілька років, і він довів свої переваги. Ріст рослин прискорюється в два-три рази, вони більш стійкі до погодних умов, їхні корені не пошкоджуються шкідниками. До того ж ця технологія ще й економічно вигідна, бо зникає потреба висаджувати на ділянці велику кількість сіянців, зважаючи на можливі втрати. А оскільки дерева формуються за сприятливих умов, то і їхня деревина в майбутньому обіцяє бути високоякісною. Плануємо цю систему вирощування сіянців дубів механізувати. За новою методикою крапельного зрошування вирощується й сосна звичайна. До речі, у Мліївському лісництві саме для неї ми створили недавно ще один розсадник площею один гектар.
Наше головне завдання – це лісовідновлення. Щорічно лісгоспом створюється 150- 180 гектарів лісових культур. Так, приміром, цьогоріч при плані 120 гектарів ми вже посадили 180,2 гектара лісу. Тобто планове завдання виконано на 150,2 відсотка. Торік було засаджено 163 гектари лісових угідь, що теж перевищило планові показники.
Лісу повинно бути багато – для здоров\'я людей, захисту екосистеми, стабільності кліматичних умов у регіоні, чистоти повітря, просто для відпочинку. От тільки нема-нема, та й почуєш інколи: он, мовляв, лісівники знову ліс рубають. А те, скільки посаджено, скільки вже підросло молодих насаджень, ніби й не видно. Як і того, яку важку працю вкладено в те, щоб посадити кожен сіянець, виростити його, доглянути, захистити від шкідників, пожеж. Я низько вклоняюсь теперішнім працівникам нашого лісгоспу і тим, хто працював до нас, за їхній понадважкий труд, завдяки якому маємо такі величні и розкішні ліси, які сьогодні милують око й працюють на економіку нашого регіону, області, держави.
– Але ж і заготівля деревини для лісгоспу – справа повсякденна.
– Це – виробництво. І воно мусить бути економічно ефективним. Але в жодному разі невиснажливим для лісу. Тому кожне дерево, яке планується зрубати, кожна лісова площа підлягає обстеженню, на все є відповідна документація. Лісопродукція ж підлягає електронному обліку.
Рубки проводяться з різних причин. І не тільки для продажу. Зайва поросль вирубується для освітлення та прочищення на ділянках молодняку. Таких рубок догляду за шість місяців цього року ми вже провели на площі майже 90 гектарів. Є рубки формування лісу – прорідження та прохідні. І цю роботу цього року виконано на площі 400 гектарів. Підлягає рубці перестиглий ліс, сприятливий для хвороб та шкідників. Але ж і саджаємо ми набагато більше, ніж вирубуємо. Кошти за отриману деревину знову ж таки вкладаються у розвиток лісів, облаштування лісових доріг, створення рекреаційних зон, технічне й технологічне оснащення господарства.
Споживачі нашої продукції – це переважно вітчизняні товаровиробники, хоча ліс сьогодні ми продаємо й у Туреччину, Грузію, Голландію. Знайшла свого покупця й низькосортна деревина, яку у нас купують в основному теплоенергетики для застосування у виробництві альтернативних технологій опалення. Як, приміром, TOB «Смілаенергопромтранс», яке опалює таким чином частину Сміли. На дрова, тирсу зараз переводяться котельні шкіл, лікарень, інших закладів соціального призначення.
Якщо ж узяти до уваги, що торік ми сплатили понад 4,5 мільйона гривень податків, до єдиного соціального внеску перерахували більше 3,2 мільйона гривень, то, думається, значимість Смілянського лісгоспу доводити не доводиться.
– Вас знають як керівника, який, ставлячи перед собою мету, завжди її досягає.
– Кожен результат починається зі всебічно обміркованої перспективи. Лісгосп повинен неухильно розвиватися і рухатися вперед. Тільки так ми можемо досягти успіху. І наразі його досягаємо. Спільно – з колективом, який я вважаю одним із найпрофесійніших у лісовій галузі області. До речі, майже всі наші працівники мають вищу або ж середню спеціальну галузеву освіту. Таку мету – вийти на вищий рівень професійних знань – теж було свого часу поставлено. Сьогодні ж маємо результат: Смілянський лісгосп упевнено утримує лідерство з продуктивності праці на одного працюючого по обласному управлінню. А це, між іншим, понад 199 тисяч гривень на одного працюючого. Додам: середній вік нашого колективу – 30-35 років. Головному лісничому Олександру Шкодичу, наприклад, лише 28 років. Тож у такого молодого, самовідданого в роботі й високопрофесійного колективу й перспективи великі.
Найближчим часом плануємо створення декоративного лісорозсадника. Маємо для цього хорошу базу рослин, от тільки розкидані вони по всіх лісництвах і належного економічного ефекту не дають. Організувати єдину ділянку вирощування і продажу – це буде вигідно всім: і лісгоспу, і підприємцям, які завозять декоративні рослини чомусь аж із Польщі, які в нашій землі досить швидко гинуть. Ми ж пропонуємо свої – не менш гарні, але стійкі й вдвічі дешевші.
За довідками з цього та інших питань, пов\'язаних з реалізацією лісопродукції, слід звертатися телефоном (04733) 4-25-29; факс (04733) 4-70-87; e-mail: Smilalis@bk.ru.