15 листопада 2013, 17:33
Наталя Віргуш, «Черкаський край», №92, 15 листопада 2013 року
Хто людям добра бажає, той і повагу від них має. Ця народна мудрість повністю відповідає ставленню жителів села Остапівка, що у Драбівському районі, до керівника ТОВ «Продсільпром», депутата обласної ради Сергія Буцька. Тут взагалі вважають: якби не Сергій Антонович, то село, потрапивши свого часу в лещата суцільної бідності й недбальства колишніх керівників місцевого господарства, могло й не витримати двобою з тими економічними й соціальними негараздами, які на нього випали наприкінці 90-их років.
Скрізь було повне запустіння. Бур\'яни на полях стояли вище голови, бо роками на цих угіддях нічого не сіялось. Приміщення більшості ферм доруйновувалося на очах, зарплата не виплачувалася місяцями, а коли що й на-раховувалося, то це були такі копійки, яких і на хліб не вистачало. Бо коли механізатор отримував за рік в цілому аж... 20 гривень, то йому за такі «на-рахування» навіть розписуватися у зарплатній відомості було соромно. Молодь виїжджала з села, бо жодних перспектив тут для себе не бачила. Старики доживали свого віку, середнє покоління вже ні на що не сподівалося, хіба що на власну городину, яку, щоб продати, треба було везти аж у Драбів. А це – неблизько.
Так би усе й тривало, якби 14 років тому в Остапівку одного разу не приїхав Сергій Буцько. Тут було обійстя його діда й баби, жили його родичі, хоча батьки вже давно переїхали в інший район. Він приїхав на кілька днів – навідати рідних, порибалити на річці Чумгак, трохи відпочити. От тільки радості йому ті відвідини не принесли. Зате думок додали. А разом з ними прийшло й рішення: село потрібно рятувати, і саме він, досить успішний бізнесмен і сам із селянського родоводу, може це зробити.
Роботу на орендованих у пайовиків землях починав із двох придбаних ним трак¬торів та затятої боротьби з бур’янами, викорінювати які довелося не один рік. Тоді ж відновив і свинокомплекс. Жителі Остапівки отримали роботу, а з нею – і зарплату, яка зростала відповідно до прибутків сільгосппідприємства.
Сьогодні ТОВ «Продсільпром» – одне з провідних сільгоспвиробників не тільки в Драбівському районі, а й в області. На орендованих ним землях вирощуються зернові й зернобобові культури.
На свинокомплексі відгодовується 10 тисяч свиней, проводиться велика селекційна робота по вирощуванню м\'ясних порід свиней – таких, які сьогодні виробляються в Європі, впроваджуються новітні технології. Зараз у процесі будівництво ще одного комбікормового заводу, який дозволить «Продсільпрому» забезпечувати кормами 20 тисяч свиней, що зробить свинокомплекс в Остапівці одним із найпотужніших в Україні.
Та головне тут – ставлення до людей. Це й своєчасно виплачена та відповідна праці зарплата, й підготовка та перепідготовка висококваліфікованих кадрів за рахунок підприємства, матеріальна підтримка молоді, яка здобуває освіту у вищих навчальних закладах. Допомагає підприємство ветеранам війни і праці, навіть лікування алкоголізму, яке розповсюдилося в минулі роки в селі через безробіття та безвихідь, компанія взяла на себе.
«Суспільство» повинно бути здоровим», – так вважає Сергій Буцько. І в цьому році збудував у селі ФАП, що обійшлося товариству в 1,5 мільйона гривень.
За рахунок компанії були повністю газифіковані села Остапівка, Свічківка, Коломиці, Ковтунівка. Депутат Сергій Буцько виступив спонсором будівництва газової котельні у Свічківському навчально-виховному комплексі. В полі зору Сергія Антоновича постійно знаходяться і потреби Остапівського НВК «Загально-освітня школа І ступеня – дошкільний навчальний заклад». Слід сказати, що саме завдяки ефективному господарюванню «Продсільпрому» в селі почала залишатися молодь, а отже, покращилась і демографічна ситуація. Народжуються і підростають діти, і ця початкова школа, яку не раз збиралися закрити через малокомплектність, наповнюється новими вихованцями.
Саме ж село, яке було на межі зникнення, живе повноцінним життям. Сюди приїжджають працювати молоді спеціалісти, для яких компанія впорядкувала гуртожиток. Як, приміром, Віталій Лопатюк, який у свої 25 років працює на свинокомплексі ветлікарем. Його, уродженця Полтавщини, випускника Національного університету біоресурсів і природоохоронних технологій, запросив на роботу генеральний директор компанії Сергій Буцько, до того ж допоміг із лікуванням матері, яка живе в Полтавській області та все життя віддала роботі в тваринництві.
Депутат облради взагалі діє за принципом: «Чужих людей не буває». «Ми, – говорить він, – один народ, тож і в радості, й у випробуваннях повинні діяти плече до плеча».
За підтримки підприємства продовжує навчання у ВНЗ головний інженер «Продсільпрому» Сергій Розсоха, якому довірено великий парк сіль-ськогосподарської техніки, пе¬реважно закордонного виробництва – потужні Джон Діри, Лексіони, Кейси та ін. Юнак розуміє всю покладену на нього відповідальність, тож і працює на рівні, гідному цієї посади. Його мама – головний агроном Валентина Розсоха – трудиться в компанії майже з самого початку її заснування. Під її підпорядкуванням близько 4,5 тисячі сільських угідь. І врожаї на них отримуються добірні.
Взагалі, в компанії працюють різні за віком люди, та головне, всі вони – професіонали, чесні і порядні в роботі. «За цими якостями, – говорить Сергій Буцько, – ми і формуємо трудовий колектив, який є прикладом ставлення до праці для всієї сільської громади».
Наскільки ефективно діє підприємство, можна побачити по зведених ним сучасних складських приміщеннях для зерна, сушарці, свинофермах, обладнаних за сучасними технологіями, закладеному молодому саду, комбікормовому заводу, зарплаті тих же механізаторів, яка в сезон може сягати й десяти тисяч гривень. У свою чергу пайовики вчасно й сповна отримують розрахунки за паї, тепер уже – під п\'ять відсотків.
Нарощує обсяги виробництва ТОВ «Продсільпром» – зростає і рівень життя сільського населення, на орендованих землях якого це товариство працює, розвивається соціальна сфера сіл, підвищується їхній імідж серед інших населених пунктів. І якщо, приміром, раніше будинок в Остапівці можна було придбати трохи не задарма, то сьогодні його вартість не поступається ринковим цінам. Та й нерухомість тут не дуже зараз і продається, бо місцеві жителі вже не хочуть виїжджати з села, де є достаток, життєві й професійні перспективи.
Це непросто – змінювати життя на краще. Та Сергій Буцько – як керівник створеного ним підприємства та як депутат обласної ради – звик працювати на результат. Коли ж здавалося, що від труднощів, яких вистачало щодня, вже опускаються руки, згадував свого прадіда-мельника, який усе своє життя перемелював зерно на борошно для селян. Як священну реліквію зберігає Сергій Антонович жорна з млина свого працьовитого й шанованого людьми предка. Вони ніби нагадують: невтомною працею можна досягти всього: і плевели проблем відсіяти, і чисте борошно, як символ достатку й упевненості в майбутньому, отримати. Отже, робота триває – на розвиток підприємства, для блага сільських громад, України в цілому.
Хто людям добра бажає, той і повагу від них має. Ця народна мудрість повністю відповідає ставленню жителів села Остапівка, що у Драбівському районі, до керівника ТОВ «Продсільпром», депутата обласної ради Сергія Буцька. Тут взагалі вважають: якби не Сергій Антонович, то село, потрапивши свого часу в лещата суцільної бідності й недбальства колишніх керівників місцевого господарства, могло й не витримати двобою з тими економічними й соціальними негараздами, які на нього випали наприкінці 90-их років.
Скрізь було повне запустіння. Бур\'яни на полях стояли вище голови, бо роками на цих угіддях нічого не сіялось. Приміщення більшості ферм доруйновувалося на очах, зарплата не виплачувалася місяцями, а коли що й на-раховувалося, то це були такі копійки, яких і на хліб не вистачало. Бо коли механізатор отримував за рік в цілому аж... 20 гривень, то йому за такі «на-рахування» навіть розписуватися у зарплатній відомості було соромно. Молодь виїжджала з села, бо жодних перспектив тут для себе не бачила. Старики доживали свого віку, середнє покоління вже ні на що не сподівалося, хіба що на власну городину, яку, щоб продати, треба було везти аж у Драбів. А це – неблизько.
Так би усе й тривало, якби 14 років тому в Остапівку одного разу не приїхав Сергій Буцько. Тут було обійстя його діда й баби, жили його родичі, хоча батьки вже давно переїхали в інший район. Він приїхав на кілька днів – навідати рідних, порибалити на річці Чумгак, трохи відпочити. От тільки радості йому ті відвідини не принесли. Зате думок додали. А разом з ними прийшло й рішення: село потрібно рятувати, і саме він, досить успішний бізнесмен і сам із селянського родоводу, може це зробити.
Роботу на орендованих у пайовиків землях починав із двох придбаних ним трак¬торів та затятої боротьби з бур’янами, викорінювати які довелося не один рік. Тоді ж відновив і свинокомплекс. Жителі Остапівки отримали роботу, а з нею – і зарплату, яка зростала відповідно до прибутків сільгосппідприємства.
Сьогодні ТОВ «Продсільпром» – одне з провідних сільгоспвиробників не тільки в Драбівському районі, а й в області. На орендованих ним землях вирощуються зернові й зернобобові культури.
На свинокомплексі відгодовується 10 тисяч свиней, проводиться велика селекційна робота по вирощуванню м\'ясних порід свиней – таких, які сьогодні виробляються в Європі, впроваджуються новітні технології. Зараз у процесі будівництво ще одного комбікормового заводу, який дозволить «Продсільпрому» забезпечувати кормами 20 тисяч свиней, що зробить свинокомплекс в Остапівці одним із найпотужніших в Україні.
Та головне тут – ставлення до людей. Це й своєчасно виплачена та відповідна праці зарплата, й підготовка та перепідготовка висококваліфікованих кадрів за рахунок підприємства, матеріальна підтримка молоді, яка здобуває освіту у вищих навчальних закладах. Допомагає підприємство ветеранам війни і праці, навіть лікування алкоголізму, яке розповсюдилося в минулі роки в селі через безробіття та безвихідь, компанія взяла на себе.
«Суспільство» повинно бути здоровим», – так вважає Сергій Буцько. І в цьому році збудував у селі ФАП, що обійшлося товариству в 1,5 мільйона гривень.
За рахунок компанії були повністю газифіковані села Остапівка, Свічківка, Коломиці, Ковтунівка. Депутат Сергій Буцько виступив спонсором будівництва газової котельні у Свічківському навчально-виховному комплексі. В полі зору Сергія Антоновича постійно знаходяться і потреби Остапівського НВК «Загально-освітня школа І ступеня – дошкільний навчальний заклад». Слід сказати, що саме завдяки ефективному господарюванню «Продсільпрому» в селі почала залишатися молодь, а отже, покращилась і демографічна ситуація. Народжуються і підростають діти, і ця початкова школа, яку не раз збиралися закрити через малокомплектність, наповнюється новими вихованцями.
Саме ж село, яке було на межі зникнення, живе повноцінним життям. Сюди приїжджають працювати молоді спеціалісти, для яких компанія впорядкувала гуртожиток. Як, приміром, Віталій Лопатюк, який у свої 25 років працює на свинокомплексі ветлікарем. Його, уродженця Полтавщини, випускника Національного університету біоресурсів і природоохоронних технологій, запросив на роботу генеральний директор компанії Сергій Буцько, до того ж допоміг із лікуванням матері, яка живе в Полтавській області та все життя віддала роботі в тваринництві.
Депутат облради взагалі діє за принципом: «Чужих людей не буває». «Ми, – говорить він, – один народ, тож і в радості, й у випробуваннях повинні діяти плече до плеча».
За підтримки підприємства продовжує навчання у ВНЗ головний інженер «Продсільпрому» Сергій Розсоха, якому довірено великий парк сіль-ськогосподарської техніки, пе¬реважно закордонного виробництва – потужні Джон Діри, Лексіони, Кейси та ін. Юнак розуміє всю покладену на нього відповідальність, тож і працює на рівні, гідному цієї посади. Його мама – головний агроном Валентина Розсоха – трудиться в компанії майже з самого початку її заснування. Під її підпорядкуванням близько 4,5 тисячі сільських угідь. І врожаї на них отримуються добірні.
Взагалі, в компанії працюють різні за віком люди, та головне, всі вони – професіонали, чесні і порядні в роботі. «За цими якостями, – говорить Сергій Буцько, – ми і формуємо трудовий колектив, який є прикладом ставлення до праці для всієї сільської громади».
Наскільки ефективно діє підприємство, можна побачити по зведених ним сучасних складських приміщеннях для зерна, сушарці, свинофермах, обладнаних за сучасними технологіями, закладеному молодому саду, комбікормовому заводу, зарплаті тих же механізаторів, яка в сезон може сягати й десяти тисяч гривень. У свою чергу пайовики вчасно й сповна отримують розрахунки за паї, тепер уже – під п\'ять відсотків.
Нарощує обсяги виробництва ТОВ «Продсільпром» – зростає і рівень життя сільського населення, на орендованих землях якого це товариство працює, розвивається соціальна сфера сіл, підвищується їхній імідж серед інших населених пунктів. І якщо, приміром, раніше будинок в Остапівці можна було придбати трохи не задарма, то сьогодні його вартість не поступається ринковим цінам. Та й нерухомість тут не дуже зараз і продається, бо місцеві жителі вже не хочуть виїжджати з села, де є достаток, життєві й професійні перспективи.
Це непросто – змінювати життя на краще. Та Сергій Буцько – як керівник створеного ним підприємства та як депутат обласної ради – звик працювати на результат. Коли ж здавалося, що від труднощів, яких вистачало щодня, вже опускаються руки, згадував свого прадіда-мельника, який усе своє життя перемелював зерно на борошно для селян. Як священну реліквію зберігає Сергій Антонович жорна з млина свого працьовитого й шанованого людьми предка. Вони ніби нагадують: невтомною працею можна досягти всього: і плевели проблем відсіяти, і чисте борошно, як символ достатку й упевненості в майбутньому, отримати. Отже, робота триває – на розвиток підприємства, для блага сільських громад, України в цілому.