01 лютого 2012, 18:31
ПСП «Агрофірма «Шульц» – одне з найбільш потужних сільськогосподарських виробників Городищенського району. Головне завдання, яке ставить перед собою і підприємством його засновник Олександр Лупашко, забезпечити виробничий цикл із поля до магазину. У цьому напрямку вже зроблено важливі кроки, які оцінили місцеві жителі.
Засновник ПСП «Агрофірма «Шульц» Олександр Лупашко вважає, що і за нинішніх непростих умов можна і потрібно досягати позитивних результатів. Приклад тому – його підприємство, яке стрімко розвивається. Нині в обробітку знаходиться 1740 гектарів землі. Директор підприємства зауважив, що збільшувати земельні простори не збирається, адже головне – дати раду тому, що маєш. Приємно було почути, що в господарстві не забувають про сівозміну: п’ята частина площ засіяна люцерною. Тут дбають про майбутнє, категорично відмовившись вирощувати модну сьогодні культуру – ріпак, який, як ніщо інше, виснажує грунт, забирає з нього усі сили. І хай якими б не були прибутки, Олександр Лупашко вважає неприйнятним для господарника жити за принципом «після мене – хоч потоп». Тому навіть соняшнику майже не сіє, тільки для власних потреб – на макуху. Така позиція приємно вражає, адже в наша незбагненний час рідко трапляється таке ставлення до землі, більшість користується українським скарбом зовсім не замислюючись, що передасть у спадок своїм дітям – пустелю чи багатий чорнозем.
Звичайно, щоб дати раду такій площі, потрібна сучасна техніка. ПСП «Агрофірма «Шульц» може пишатися своїм парком: сім нових комбайнів, зокрема, два силосні «Ягуари», трактори марок «John Deere» та «Deutz», нещодавно придбали сівалку «Great Plains», крім цього, є вітчизняна техніка, яку використовують лише для роботи на фермах.
Однак основну ставку в своїй господарській діяльності Олександр Вікторович робить на тваринництво. Пригадує, важко було починати, не вірив, що може вийти щось позитивне. Проте воздається тому, хто працює й не боїться ризикувати. Ще кілька років тому в господарстві утримували 900 голів ВРХ, а нині їх кількість зросла до 1400. Натхненно трудяться: вводять в експлуатацію приміщення, які стояли в забутті 15 років, будують нові, закупили техніку для обслуговування ферм. Олександр Вікторович поділився, що планує довести кількість великої рогатої худоби до 2 тисяч голів, із них має бути тисяча дійного стада.
Працюють на перспективу: підготували місце, придбали будівельні матеріали, і незабаром з’явиться сучасний тваринницький комплекс для утримання 250 голів ВРХ.
Засновник підприємства переконався, що молочні красуні дають дбайливому господарю непоганий прибуток, адже лише на молоці агрофірма заробляє щомісяця більше мільйона гривень! До речі, нещодавно ПСП «Агрофірма «Шульц» нагороджено грамотою і цінним подарунком за І місце в номінації «Найбільші об’єми поставленої сировини на ВАТ «Звенигородський сироробний комбінат» за результатами роботи у 2011 році.
Хоча панівне місце в господарстві займає ВРХ, за останні роки наростили й поголів’я свиней: утримують 700 тварин.
Утілювати в життя далекоглядні плани допомагає співпраця з Городищенською районною державною лікарнею ветеринарної медицини. Її начальник Олександр Мартинюк мало не щотижня відвідує ферми, допомагає в придбанні сучасних медпрепаратів.
В Олександра Лупашка є гарний задум – у майбутньому забезпечити замкнений цикл, переробляти всю отриману продукцію. Він уже почав працювати в цьому напрямку. Придбано універсальний крупоцех «Оптиматик – К-15». З’явилася на підприємстві й власна сушарка, за допомогою якої вже дали раду 2,5 тисячі тонн кукурудзи, яка зимує до кращих часів у новозбудованих складах. Це дає змогу притримати її до тих пір, коли правитимуть найвищу ціну, а не віддавати за безцінь, бо починає псуватися.
Ведуться переговори з ізраїльською фірмою, яка пропонує міні-заводи для виробництва цілого спектру молочної продукції. Можливо, незабаром ми споживатимемо молочне від вітчизняного виробника, свіже, якісне, а не продукцію, яка проїхала пів-України, і через це має фантастичну ціну.
Усе можна буде придбати в магазині «Господар», який уже місяць тішить покупців розмаїттям товарів. Тут невгамовний керівник із продукції власного виробництва реалізує поки що лише крупи, а згодом планує додати молоко та м’ясо.
Питання, яке нині найбільше хвилює населення, – розрахунок із пайовиками, зацікавило й нас. Правду кажучи, не вдалося загнати Олександр Лупашка на слизьке: хтозна, де ще так дбають про орендодавців, як тут. Підприємство одним із перших розрахувалося з пайовиками. Директор переконаний, що люди повинні йти до них з радістю, тому дають продукцію на вибір, причому в сухому, очищеному вигляді. Обирай, чого душа забажає, а хочеш – бери грішми.
Крім цього, власникам земельних паїв надають допомогу на поховання у розмірі 250 гривень. Ось так у сумну годину родини не залишаються сам на сам із горем.
Звичайно, рушійною силою будь-яких звершень є працівники. Саме вони, прості трударі, є ковалями успіху, торують шлях до перемоги. Агрофірма «Шульц» розширює свої горизонти, а тому й створює нові робочі місця. Нині у господарстві працює 85 осіб, які не лише отримують гідну заробітну плату, а й відчувають соціальну захищеність.
Створено відповідні умови праці: на мікроавтобусі «Мерседес» возять на роботу операторів машинного доїння, на кожному підрозділі є обладнані за останніми вимогами кімнати відпочинку, працівникам, які проживають за межами міста, організовано безкоштовний під’їзд, незабаром прийме в гостинні обійми тих, хто проживає у віддалених куточках району, відремонтований гуртожиток. Крім цього, трударі мають змогу отримати безвідсотковий кредит на придбання побутової техніки, у деяких випадках – навіть житла. Із нагоди свят працівники отримують від дирекції подарунки.
Олександр Лупашко є не лише успішним господарем, депутатом обласної ради, а й меценатом. Співпрацює з міською радою, виділив кошти на ремонт фойє Городищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, підтримує фінансово дитячу установу «Веселка», є спонсором спортивних змагань, допомагає ветеранам. За зверненнями жителів Набокова, двічі на тиждень мікроавтобус ПСП «Агрофірма «Шульц» возить їх до міста і назад.
Ось так живе й працює ПСП «Агрофірма «Шульц»: чітко й злагоджено, як годинниковий механізм, далекоглядно, будуючи міцний місток між нинішнім і майбутнім.
Ольга Дяглюк, «Черкаський край», №9, 1 лютого 2012 року
Засновник ПСП «Агрофірма «Шульц» Олександр Лупашко вважає, що і за нинішніх непростих умов можна і потрібно досягати позитивних результатів. Приклад тому – його підприємство, яке стрімко розвивається. Нині в обробітку знаходиться 1740 гектарів землі. Директор підприємства зауважив, що збільшувати земельні простори не збирається, адже головне – дати раду тому, що маєш. Приємно було почути, що в господарстві не забувають про сівозміну: п’ята частина площ засіяна люцерною. Тут дбають про майбутнє, категорично відмовившись вирощувати модну сьогодні культуру – ріпак, який, як ніщо інше, виснажує грунт, забирає з нього усі сили. І хай якими б не були прибутки, Олександр Лупашко вважає неприйнятним для господарника жити за принципом «після мене – хоч потоп». Тому навіть соняшнику майже не сіє, тільки для власних потреб – на макуху. Така позиція приємно вражає, адже в наша незбагненний час рідко трапляється таке ставлення до землі, більшість користується українським скарбом зовсім не замислюючись, що передасть у спадок своїм дітям – пустелю чи багатий чорнозем.
Звичайно, щоб дати раду такій площі, потрібна сучасна техніка. ПСП «Агрофірма «Шульц» може пишатися своїм парком: сім нових комбайнів, зокрема, два силосні «Ягуари», трактори марок «John Deere» та «Deutz», нещодавно придбали сівалку «Great Plains», крім цього, є вітчизняна техніка, яку використовують лише для роботи на фермах.
Однак основну ставку в своїй господарській діяльності Олександр Вікторович робить на тваринництво. Пригадує, важко було починати, не вірив, що може вийти щось позитивне. Проте воздається тому, хто працює й не боїться ризикувати. Ще кілька років тому в господарстві утримували 900 голів ВРХ, а нині їх кількість зросла до 1400. Натхненно трудяться: вводять в експлуатацію приміщення, які стояли в забутті 15 років, будують нові, закупили техніку для обслуговування ферм. Олександр Вікторович поділився, що планує довести кількість великої рогатої худоби до 2 тисяч голів, із них має бути тисяча дійного стада.
Працюють на перспективу: підготували місце, придбали будівельні матеріали, і незабаром з’явиться сучасний тваринницький комплекс для утримання 250 голів ВРХ.
Засновник підприємства переконався, що молочні красуні дають дбайливому господарю непоганий прибуток, адже лише на молоці агрофірма заробляє щомісяця більше мільйона гривень! До речі, нещодавно ПСП «Агрофірма «Шульц» нагороджено грамотою і цінним подарунком за І місце в номінації «Найбільші об’єми поставленої сировини на ВАТ «Звенигородський сироробний комбінат» за результатами роботи у 2011 році.
Хоча панівне місце в господарстві займає ВРХ, за останні роки наростили й поголів’я свиней: утримують 700 тварин.
Утілювати в життя далекоглядні плани допомагає співпраця з Городищенською районною державною лікарнею ветеринарної медицини. Її начальник Олександр Мартинюк мало не щотижня відвідує ферми, допомагає в придбанні сучасних медпрепаратів.
В Олександра Лупашка є гарний задум – у майбутньому забезпечити замкнений цикл, переробляти всю отриману продукцію. Він уже почав працювати в цьому напрямку. Придбано універсальний крупоцех «Оптиматик – К-15». З’явилася на підприємстві й власна сушарка, за допомогою якої вже дали раду 2,5 тисячі тонн кукурудзи, яка зимує до кращих часів у новозбудованих складах. Це дає змогу притримати її до тих пір, коли правитимуть найвищу ціну, а не віддавати за безцінь, бо починає псуватися.
Ведуться переговори з ізраїльською фірмою, яка пропонує міні-заводи для виробництва цілого спектру молочної продукції. Можливо, незабаром ми споживатимемо молочне від вітчизняного виробника, свіже, якісне, а не продукцію, яка проїхала пів-України, і через це має фантастичну ціну.
Усе можна буде придбати в магазині «Господар», який уже місяць тішить покупців розмаїттям товарів. Тут невгамовний керівник із продукції власного виробництва реалізує поки що лише крупи, а згодом планує додати молоко та м’ясо.
Питання, яке нині найбільше хвилює населення, – розрахунок із пайовиками, зацікавило й нас. Правду кажучи, не вдалося загнати Олександр Лупашка на слизьке: хтозна, де ще так дбають про орендодавців, як тут. Підприємство одним із перших розрахувалося з пайовиками. Директор переконаний, що люди повинні йти до них з радістю, тому дають продукцію на вибір, причому в сухому, очищеному вигляді. Обирай, чого душа забажає, а хочеш – бери грішми.
Крім цього, власникам земельних паїв надають допомогу на поховання у розмірі 250 гривень. Ось так у сумну годину родини не залишаються сам на сам із горем.
Звичайно, рушійною силою будь-яких звершень є працівники. Саме вони, прості трударі, є ковалями успіху, торують шлях до перемоги. Агрофірма «Шульц» розширює свої горизонти, а тому й створює нові робочі місця. Нині у господарстві працює 85 осіб, які не лише отримують гідну заробітну плату, а й відчувають соціальну захищеність.
Створено відповідні умови праці: на мікроавтобусі «Мерседес» возять на роботу операторів машинного доїння, на кожному підрозділі є обладнані за останніми вимогами кімнати відпочинку, працівникам, які проживають за межами міста, організовано безкоштовний під’їзд, незабаром прийме в гостинні обійми тих, хто проживає у віддалених куточках району, відремонтований гуртожиток. Крім цього, трударі мають змогу отримати безвідсотковий кредит на придбання побутової техніки, у деяких випадках – навіть житла. Із нагоди свят працівники отримують від дирекції подарунки.
Олександр Лупашко є не лише успішним господарем, депутатом обласної ради, а й меценатом. Співпрацює з міською радою, виділив кошти на ремонт фойє Городищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, підтримує фінансово дитячу установу «Веселка», є спонсором спортивних змагань, допомагає ветеранам. За зверненнями жителів Набокова, двічі на тиждень мікроавтобус ПСП «Агрофірма «Шульц» возить їх до міста і назад.
Ось так живе й працює ПСП «Агрофірма «Шульц»: чітко й злагоджено, як годинниковий механізм, далекоглядно, будуючи міцний місток між нинішнім і майбутнім.
Ольга Дяглюк, «Черкаський край», №9, 1 лютого 2012 року